Яценко Борис Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яценко Борис Павлович
Yatsenko Borys.JPG
Народився 1 січня 1942(1942-01-01) (78 років)
Малий Вистороп, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність японіст, орієнталіст, економіко-географ, викладач університету
Alma mater Східний факультет СПбДУd (1963)
Сфера інтересів економічна, політична географія, сходознавство
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Інститут сходознавства НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук (2001)
Нагороди

Яценко Борис Павлович ( 1 січня 1942 року) — доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, економіко-географ, сходознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1942 року в селі Малий Вистороп Сумської області. Закінчив у 1963 році Східний факультет Ленінградського університету зі спеціальності «сходознавець-філолог (японознавець)». У 1967 році закінчив аспірантуру географічного факультету того самого університету, дисертація «Північні райони Японії». З 1968 року молодший науковий співробітник науково-організаційного відділу Всесоюзного інституту рослинництва імені М. Вавілова. У Київському університеті працює з 1970 року старшим викладачем, з 1976 доцентом кафедри економічної географії, з 1991 року завідувач новоствореної кафедри країнознавства та туризму. Докторська дисертація «Структура господарства Японії» (2001). Професор кафедри Країнознавства і Туризму. 3 1992 року за сумісництвом працював провідним науковим співробітником відділу Сучасного Сходу Інституту сходознавства НАН України.

В Київському університеті читає курси:

  • «Основи теорії географії світового господарства»,
  • «Країнознавство: основи теорії»,
  • «Політична географія»,
  • «Географія зовнішньоекономічної діяльності»,
  • «Політична географія і геополітика регіонів світу»,
  • країнознавчі курси з проблем господарства Японії та інших економічно розвинених країн.

З 1992 року обіймає посаду віце-президента товариства «Україна — Японія». Один із засновників наукового товариства «Академія туризму України».

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений почесними грамотами Міністерства освіти і науки та Міністерства економіки України, знаком «Почесний працівник туризму України» (2002), грамота Верховної Ради України (2009), «Орден Вранішнього Сонця» 3-го ступеня (2012), грамота міністерства закордонних справ Японїї (2012).

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів торкається досліджень географії світового господарства, географії міжнародних економічних відносин, проблем політичної географії та геополітики, в країнознавстві — різноманітні аспекти японознавства, географія господарства інших економічно розвинених країн. Опублікував понад 250 наукових праць, 30 монографій та колективних монографій.

  1. Економічна географія зарубіжних країн: У 3-х томах. — К., 1975, 1978, 1981 (у співавторстві).
  2. Економічна і соціальна географія світу. — К., 1997, 1998, 2000, 2006 (у співавторстві).
  3. Світова економіка. — К., 2000, 2007 (у співавторстві).
  4. Економіка зарубіжних країн. — К., 1997, 2000 (у співавторстві).
  5. Структура господарства Японії. — К., 2005.
  6. Політична географія і геополітика. — К., 2007 (у співавторстві).
  7. Країнознавство: основи теорії. — К., 2009 (у співавторстві).
  8. «Довідковий Атлас світу». — К., 2010 (у співавторстві).

Література[ред. | ред. код]

  1. Географи Київського університету: Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та ін. — К., 2003.