Гродзинський Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гродзинський Михайло Дмитрович
Народився 11 липня 1957(1957-07-11) (61 рік)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів ландшафтознавство, геоекологія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук
Особ. сторінка профіль в гугл-академії

Гродзи́нський Миха́йло Дми́трович (*11 липня 1957 року) — український географ-ландшафтознавець, доктор географічних наук, професор географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії наук вищої освіти України. Син академіка НАНУ, біолога Дмитра Гродзинського.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґродзінські

Народився 11 липня 1957 року в місті Києві. Закінчив 1979 року географічний факультет Київського університету. З 1995 року професор, завідувач кафедри фізичної географії та геоекології географічного факультету Київського університету. Кандидатська дисертація «Геосистеми західної частини Рівнинного Криму, їх динаміка та стійкість до зрошувальних меліорацій» захищена у 1983 році. Докторська дисертація «Стійкість геосистем до антропогенних навантажень» захищена у 1994 році. Основна педагогічна діяльність — викладання дисциплін, пов'язаних із ландшафтною екологією, геоекологічними проблемами сталого розвитку. Викладав у провідних університетах України, США, Англії, Південної Кореї. Член Національного комітету України Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», член Президії та Вченої ради Українського географічного товариства. Голова Української асоціації ландшафтних екологів (IALE-Ukraine). Призначався експертом від України в Міжнародну Комісію із захисту річки Дунай (ICPDR), у проектах Програми Розвитку ООН, представляв уряд України на нараді Ради Європи з Ландшафтної конвенції.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Наукова та викладацька діяльність відзначена Премією Ярослава Мудрого в галузі науки і техніки Академії наук вищої школи України, премією імені Тараса Шевченка Київського університету, дипломами зарубіжних наукових організацій, зокрема Кембриджського університету. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2015) Відмінник освіти України.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Сфера наукових досліджень: ландшафтна екологія, територіальні структури ландшафту, математичні методи оцінки стійкості ландшафтів та прогнозування їх змін, сприйняття ландшафту людиною, планування екомереж. Автор близько 200 наукових праць, 12 монографій, 6 підручників та навчальних посібників. Основні праці:

  1. Основи ландшафтної екології. — К., 1993.
  2. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. — К., 1995.
  3. (рос.) Концепция, методы и критерии создания экосети Украины. — К., 2004.
  4. Пізнання ландшафту: місце і простір. В 2-х томах. — К., 2005.
  5. Ніші ландшафтів України у просторі кліматичних факторів. — К., 2008

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Географи Київського університету: Довідник / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Гуцал В. О. та інші. — К., 2003.
  2. Український географічний журнал. 2007. № 3.
  3. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.

Посилання[ред. | ред. код]