Ґуав'яре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґуав'яре
Atardecer del Rio Guaviare.JPG
Річка Ґуав'яре
Guaviarerivermap.png
Мапа басейну річки Ґуав'яре
4°02′33″ пн. ш. 67°42′41″ зх. д. / 4.042700000028° пн. ш. 67.71150000002778313° зх. д. / 4.042700000028; -67.71150000002778313
Витік злиття річок: Аріарі та Гуаяберо[1]
Кордильєра-Орієнталь
(департамент Мета)
• координати 2°34′46″ пн. ш. 72°46′10″ зх. д. / 2.57944° пн. ш. 72.76944° зх. д. / 2.57944; -72.76944 [1]
висота, м ~ 200 м
Гирло річка Ориноко
• координати 4°02′33″ пн. ш. 67°42′41″ зх. д. / 4.0427000° пн. ш. 67.711500° зх. д. / 4.0427000; -67.711500
висота, м ~ 100 м
Похил, м/км 0,07 м/км
Басейн Ориноко → Атлантичний океан
Країни: Колумбія Колумбія:
   size Мета
   size Ґуав'яре
   size Вічада
   size Ґуайнія
Венесуела Венесуела
Прирічкові країни: Колумбія Колумбія
Довжина 1497 км[2]
(рейтинг: 106)
Площа басейну: 140 000 км²[3]
Середньорічний стік 8200 м³/с
Притоки: Гуаяберо, Аріарі, Ува, Ініріда
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3681343
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ґуав'яре (ісп. Río Guaviare) — річка у Південній Америці, у центральній та східній Колумбії (департаменти Мета, Ґуав'яре, Ґуайнія та Вічада) — ліва притока річки Ориноко. Належить до водного басейну Атлантичного океану.

Географія[ред. | ред. код]

Річка бере свій початок від злиття річок: Аріарі та Гуаяберо[1], на східний схилах Анд, хребет Кордильєра-Орієнталь, у центральній частині Колумбії, на кордоні департаментів Мета і Ґуав'яре. Весь час тече у східному — північно-східному напрямку, утворюючи кордон між департаментами Мета та Ґуав'яре, Вічада та Ґуав'яре, Вічада та Ґуайнія і на кордоні з Венесуелою впадає у річку Ориноко, з лівого берега, навпроти міста Сан-Фернандо-де-Атабапо (Венесуела).

Річка Ґуав'яре має довжину 1497 км, а від витоку річки Гуаяберо — близько 2000 км[4]. Площа басейну становить близько 140 000 км². Середньорічна витрата води у гирлі становить від 7400 до 8200 м³/с, тоді як у верхів'ї, нижче впадіння річки Аріарі, близько 1930 м³/с[5]. Живлення переважно дощове.

Річка судноплавна на загальному відрізку в 630 км. У середній течії має пороги.

Притоки[ред. | ред. код]

Річка Ґуав'яре на своєму шляху приймає воду багатьох приток, найбільші із них (від витоку до гирла)[1]:

Населенні пункти[ред. | ред. код]

Найнаселеніші пункти, які розташовані на річці Ґуав'яре (від витоку до гирла): Ла-Макарена Пуерто-Артуро, Сан-Жозе-дель-Ґуав'яре, Барранко-Мінас.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г SISTEMA DEL ORINOCO. GUAVIARE (Río)
  2. Ґуав'яре в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  3. Hidrología básica. Silva Medina, Gustavo. Consultado el 18 de abril de 2012 (ісп.)
  4. За даними карт Google річка має довжину 1220 км, а від витоку Гуаяберо — 1760 км.
  5. La cuenca del río Orinoco: visión hidrográfica y balance hídrico [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.) A Situation Analysis to Identify Challenges to Sustainable Management of Ecosystems to Maximise Poverty Alleviation: Securing Biostability in the Amazon/Andes [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]