Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юнікод U+4E30

китайський ієрогліф. Дуже рідко використовується на письмі в японській мові. В китайській та корейській мовах виступає як спрощений варіант ієрогліфа .

Значення[ред.ред. код]

  1. густий, буйний, рясний (про траву).
  2. красивий, гарний.
  3. вигляд, зовнішність.
  4. сходи.

Ключ: 2 ( + 3); Кількість рисок: 4.
; Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 50000. .

Прочитання[ред.ред. код]

ㄈㄥ
fēng (feng1)
feng1
фен (фин)
fung1
fung1
Звук:

pong
p'ung
bong
pung
pong
phwung
пон
пхун
Назва:
예쁠
풍채
yeppǔl
p'ungch'ae
yeppeul
pungchae
yeyppul
phwungchay
єппиль
пхунчхе
Он: ほう

ふう

fu

bu
хō
фу
фу
бу
Кун: みめよ
しげ
mimeyoi
shigeru
мімейой
сіґеру
Ім'я:

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред. код]

  • (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989.
  • (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983.

Посилання[ред.ред. код]