2-(2-(4-(2-Гідроксициклогексил)піперазін-1-ил)етиламіно)циклогексан-1-ол
2-(2-(4-(2-Гідроксициклогексил)піперазін-1-ил)етиламіно)циклогексан-1-ол | |
---|---|
Назва за IUPAC | 2-(4-(2-((2-Hydroxycyclohexyl)amino)ethyl)piperazin-1-yl)cyclohexanol |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 939812-36-9 |
SMILES | OC1CCCCC1N2CCN(CCNC3C(O)CCCC3)CC2 |
InChI | InChI=1S/C18H35N3O2/c22-17-7-3-1-5-15(17)19-9-10-20-11-13-21(14-12-20)16-6-2-4-8-18(16)23/h15-19,22-23H,1-14H2 |
Властивості | |
Молекулярна формула | C18H35N3O2 |
Молярна маса | 325,49 г/моль |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
2-[2-[4-(2-Гідроксициклогексил)піперазін-1-ил]етиламіно]циклогексан-1-ол (Pizda) — речовина, вперше синтезована 2006 року групою австралійських хіміків[1]. Пізніше, 2008 року, група іранських хіміків провела детальніше дослідження кінетики зв'язування цієї речовини з іонами двовалентної міді; при цьому речовина отримала скорочену назву pizda.
Pizda здатна утворювати комплекси 1:1 з іонами Cu2+; при цьому мідь утворює іонний зв'язок з одним із трьох атомів азоту, або з одним з двох атомів кисню (див. структурну схему молекули). Реакція утворення даного комплексу є дуже швидкою й істотно залежить від початкового рівню pH[2].
Публікація про останнє дослідження з'явилася в науковому журналі Spectrochimica Acta Part A[en] (видається під егідою Elsevier). Протягом наступних двох років, завдяки такому рівню публікації та схожості своєї скороченої назви на російську лайку, ця сполука набула популярності на російськомовних наукових і науково-популярних форумах.
- Вдала абревіатура [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Новина про піперазін [Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Brendan L. Griggs; Geoffrey A. Lawrancea, Marcel Maedera, Mark J. Robertsona, Peter Turner (2006). Aminoalcohols incorporating a piperazine ring: Synthesis, complexation of a hexadentate ligand and DNA cleavage capability of copper(II) complexes. Inorganica Chimica Acta. 360 (7): 2403—2410. doi:10.1016/j.ica.2006.12.025.
- ↑ M. Vosough; M. Maeder, M. Jalali-Heravi, S.E. Norman (2008). Model-based analysis for kinetic complexation study of Pizda and Cu(II). Spectrochimica Acta Part A: Molecular and Biomolecular Spectroscopy. 70 (3): 674—681. doi:10.1016/j.saa.2007.08.024. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 11 жовтня 2011.
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |