На відміну від позначення роздільної здатності в телебаченні, яке відштовхується від кількості рядків і, відповідно, кількості елементів зображення по вертикалі, в кінематографі роздільна здатність відраховується по довгій стороні кадру. Такий принцип обраний через те, що у цифровому кіно, на відміну від телебачення високої чіткості, існують різні стандарти співвідношення сторін екрану. У цьому разі зручно відштовхуватися від горизонтальної роздільної здатності, яка залишається постійною, в той час як вертикальна змінюється відповідно до висоти кадру.