6489 Голєвка
 Комп’ютерна модель Голєвки на основі радарних спостережень з Обсерваторії Аресібо | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Елеонор Гелін |
| Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
| Дата відкриття | 10 травня 1991 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Голдстоун, Євпаторія і Касіма |
| Тимчасові позначення | 1991 JX |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 6 листопада 2001 (JD 2452219.5) | |
| Велика піввісь | 2,507238 |
| Перицентр | 0,992813 |
| Апоцентр | 4,021663 |
| Ексцентриситет | 0,604021 |
| Орбітальний період | 3,97 р. (1450,1 д.) |
| Нахил орбіти | 2,278065° |
| Довгота висхідного вузла | 211,596909° |
| Довгота перицентру | 65,939347° |
| Аргумент перицентру | 65,939347° |
| Фізичні характеристики | |
| Середній радіус | 0,53 км[1] |
| Маса | 2.10×1011 кг |
| Середня густина |
2.7+0.4 −0.6 г/см3 |
| Період обертання | 6,026 год[1] |
| Альбедо | 0,151 ± 0,023[1] |
| Спектральний тип | Q |
| Видима зоряна величина | 19,2[1] |
 6489 Голєвка у Вікісховищі | |
6489 Голєвка — астероїд групи Аполлона, член сім'ї Алінди, відкритий у 1991 році Елеонор Гелін.
Його назва має складне походження. У 1995 році Голєвку одночасно досліджували три радарні обсерваторії по всьому світу: Голдстоун у Каліфорнії, Євпаторійський радіотелескоп РТ-70 в Україні і Касіма в Японії. «Голєвка» походить від кількох перших літер назви кожної обсерваторії; її запропонував першовідкривач за пропозицією Олександра Зайцева. Англійським варіантом назви стало «Golevka», оскільки Євпаторія була транслітерована як «Evpatoria» замість більш традиційного «Yevpatoria».
Голєвка — невеликий об'єкт розміром 0,6 × 1.4 км. Радарні спостереження показали, що він має дуже дивну кутасту форму, яка виглядає по-різному в залежності від напрямку. У 2003 році за допомогою високоточних радіолокаційних спостережень для Голєвки, першої з усіх астероїдів, вдалося виміряти ефект Ярковського — негравітаційний ефект, що полягає у впливі світлового тиску теплового випромінювання з поверхні астероїда[2][2]. Між 1991 і 2003 роками ефект Ярковського спричинив зміщення астероїда на 15 км відносно положення, яке б він займав, рухаючись під дією лише гравітаційних сил. Це допомогло оцінити об'ємну густину астероїда в 2.7 ± 0,5 г/см3, а масу в 2,10 × 10^11 кг.
Голєвка наблизиться до Землі на відстань 0,05 а. о. у 2046 році, на 0,10 а. о. у 2069 році та 0,11 а. о. в 2092 році[3]. З іншого боку, ймовірність зіткнення Голєвки з будь-якою планетою є незначною принаймні протягом наступних дев'яти століть[4]. Її орбіта разюче схожа за ексцентриситетом, великою піввісь та нахилом до орбіти астероїда 4179 Тоутатіс, відомого, зокрема, завдяки його тісному зближенню із Землею в 2004 році.
- ↑ а б в г д JPL Small-Body Database Browser: 6489 Golevka (1991 JX). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 11 квітня 2016.
- ↑ а б David Morrison (14 січня 2004). Precision NEO Orbits and the Yarkovsky Effect. Asteroid and Comet Impact Hazards (NASA). Архів оригіналу за 8 листопада 2005. Процитовано 15 квітня 2004.
- ↑ NEODys (6489) Golevka. Department of Mathematics, University of Pisa, ITALY. Процитовано 16 березня 2009.
- ↑ Hudson, R.; Ostro, S.; Jurgens, R.; Rosema, K.; Giorgini, J.; Winkler, R. та ін. (2000). Radar observations and physical model of asteroid 6489 Golevka. Icarus. 148 (1): 37—51. Bibcode:2000Icar..148...37H. doi:10.1006/icar.2000.6483.
- Міжконтинентальний бістатичний радіолокаційний огляд 6489 Голєвка (1991 JX)
- 6489 Голєвка на NeoDyS-2, Near Earth Objects—Dynamic Site
- 6489 Голєвка на ESA–SSA
- База даних малих космічних тіл JPL: 6489 Голєвка (англ.) .
| |||||