9-й гусарський полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гусарський полк графа Надашдь №9
K.k. HusRgt 9.jpg
Портрет одного з командирів полку - графа Пеячевіча (1864 р.)
На службі 1688 — 1918
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Вид Кавалерія (Гусари)
Тип Vojna zastava Avstro-ogrske monarhije Збройні сили Австро-Угорщини
Роль Кавалерія
Чисельність Полк
Командування 21. konjeniška brigada
4. konjeniška divizija
11. korpus
Війни/битви Велика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Австро-турецька війна (1735—1739), Війна четвертного альянсу, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за польську спадщину 1733-1735, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за австрійську спадщину, Війна за баварську спадщину, Російсько-турецька війна (1787—1792), Наполеонівські війни[1],Італійські війни за незалежність, Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії , Данська війна (1864), Австро-Прусська війна[2], Перша світова війна.

9-ий гусарський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Повна назва: K.u.k. Husaren-Regiment «Graf Nádasdy» Nr. 9

Дата утворення — 1688 рік.

Почесний шеф — Франц Леополь фон Надашдь, австрійський фельдмаршал.

Історія[ред.ред. код]

Склад полку[ред.ред. код]

Гусари під час Першої світової війни

Набір рекрутів — з 1889 року Прессбург (Братислава).

Національний склад полку (липень 1914) — 81% угорців та 19% інших.[3]

Мови полку (1914) — угорська.

Інформація про дислокацію[ред.ред. код]

Перша світова[ред.ред. код]

  • 1914 рік — штаб і 5-й ескадрон — Сремска Мітровіца; 1-й і 3-й ескадрони — Рума (тепер Сербія); 4-й ескадрон — Інджія, 6-й ескадрон — Земун; 2-й — Бієліна. Всі ці міста — на території сучасних Сербії та Боснії і Герцоговини.[4] .
    .
  • 1914 — входить до складу V корпусу, 10 кавалерійська дивізія, 8 Бригада кавалерії

Командири полку[ред.ред. код]

  • 1859: Вільгельм Базеллі фон Зюссенберг[5]
  • 1865: Ніколас Пеячевіч фон Верйонце[6]
  • 1879: Александр Цвейч де Потішйе[7]
  • 1908: Хайнріх фон Енрікес[8]
  • 1914: Алексадр Хаас[9]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Obstlt. Alphons Frhr. v. Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898–1905.
  • Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
  • B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
  • Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848–1918. Bertelsmann, München 1974.