Війна за баварську спадщину

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Війна за баварську спадщину (або, війна за спадщину баварського престолу, або «картопляна війна») — військовий конфлікт, що був викликаний претензіями Австрії на Нижню Баварію та Верхній Пфальц, заявленими 1777 року, після того, як в результаті припинення баварської лінії Виттельсбахів, Баварія відійшла до пфальцських Віттельсбахів. Самі по собі територіальні конфлікти не були винятковим явищем у Священній Римській імперії німецької нації, що страждала від роздробленості. Особливістю його конфлікту, що вирізняє його з низки подібних сутичок, було втягування його до боротьби між Австрією та Пруссією за гегемонію в імперії.

Претензії Австрії, що прагнула відновити територіальні втрати (в першу чергу, втрату Сілезії у Війні за австрійську спадщину, яку остаточно закріпили підсумки Семирічної війни) й посилити таким чином свій вплив у імперії, наштовхнулись на супротив більшості німецьких володарів, в першу чергу, прусського короля Фрідріха II. Попри те, що австрійському імператору Йосипу II вдалось схилити пфальцського курфюрста Карла Теодора до добровільного поступлення баварськими територіями в обмін на Австрійські Нідерланди, що було зафіксовано у так званій Віденській конвенції 3 січня 1778 року, Пруссія починає війну проти Австрії нападом на Богемію у липні 1778 року.

Ця війна входить в історію як «картопляна війна» (в Австрії — як Zwetschgenrummel, «цвечгенрумель», букв. переклад: сливовий базар): з самого її початку супротивники бились не стільки один з одним, скільки з негараздами постачання своїх військ, солдатам доводиться харчуватись однією лише картоплею. Ніяких визначних битв не відбувається. 13 травня 1779 року укладається Тешинський мир. Посередниками під час укладання цього трактату стали Росія та Франція, що виступили також гарантами дотримання його умов.