Луна (ракета-носій)

Луна

Призначення	ракета-носій
Виробник	ОКБ-1,ЦСКБ-Прогресс
Країна	СРСР
Розміри
Висота	33,5 м
Діаметр	10,3 м
Маса	279000 кг
Ступенів	3
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми	Байконур
Перший ступінь
Двигуни	РД-107 індекс 8Д74 (один чотирикамерний основний, 4 однокамерні рульові)
Тяга	821 кН (на рівні моря) / 1 MH (у вакуумі) кН
Питомий імпульс	2520 с (на рівні моря) / 3080 с (у вакуумі) с
Тривалість горіння	140 с
Паливо	гас, рідкий кисень
Другий ступінь
Двигуни	РД-108 (один чотирикамерний основний, 4 однокамерні рульові)
Тяга	942 кН
Питомий імпульс	3089 с
Паливо	гас, рідкий кисень
Третій ступінь
Двигуни	РД-0105
Тяга	49,40 кН
Питомий імпульс	3100 с
Тривалість горіння	454 с
Паливо	гас, рідкий кисень

«Луна» (укр. Місяць, індекс ГРАУ — 8К72), «Восток-Л» — радянська ракета-носій сімейства Р-7, створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 (8К71) додаванням третього ступеня (блоку «Є») для доставки автоматичного космічного апарата до Місяця.

Блок «Є» міг розігнати космічний апарат до другої космічної швидкості в напрямку Місяця і здійснити корекцію орбіти запуском двигуна в невагомості. Рідинні ракетні двигуни третього ступеня (блоку «Є») були розроблені і виготовлені на воронезькому підприємстві «Конструкторське бюро хімавтоматики» (КБХА).

Вмикання двигуна блоку «Є» відбувалось при роботі двигуна другого ступеня для зменшення збурень від теплового і силового впливу відбитих струменів гарячих газів при розділенні ступенів. При перших запусках в липні — грудні 1958 року внаслідок автоколивань ракети-носії руйнувалися у польоті на 102–104 секунді. Після установки в паливних системах блоків гідродемпферів в січні 1959 року ракета успішно стартувала до Місяця.

Для запуску космічних апаратів серії Є-6 ракету-носій «Луна» замінили ракетою-носієм «Молнія».

Згодом двигун блока «Є» посилили і ракета отримала індекс 8К72К та використовувалась для запусків перших пілотованих кораблів «Восток». Назву «Восток-Л» ракета 8К72 отримала ретроспективно.

Список запусків

Ракетою-носієм «Луна» було запущено дев'ять автоматичних міжпланетних станцій Луна, з них чотири типу Є-1 для влучання у поверхню Місяця, дві типу Є-1A для влучання у поверхню Місяця і доставку випела, одна типу Є-2A для фотографування зворотного боку Місяця, три типу Є-3 для м'якої посадки на поверхню Місяця. Також було здійснено один запуск за програмою Восток (космічна програма)

№	Дата	Апарат	Примітки
1	23 вересня 1958	Луна-1A (Є-1 №1)	Втрачена через аварію ракети-носія
2	11 жовтня 1958	Луна-1B (Є-1 №1)	Втрачена через аварію ракети-носія
3	4 грудня 1958	Луна-1C (Є-1 №2)	Втрачена через аварію ракети-носія
4	2 січня 1959	Луна-1 (Є-1 №4)	Не досягла поверхні Місяця, пролетіла на відстані 6000 км. Вперше досягнута друга космічна швидкість, Відкрито сонячний вітер, зовнішній радіаційний пояс Землі. Всиявлено відсутність у Місяця регулярного магнітного поля. Утворена штучна комета (натрієва хмара), яку спостерігали з Землі.
5	18 червня 1959	Луна-2A (Є-1А №1)	Втрачена через аварію ракети-носія
6	12 вересня 1959	Луна-2 (Є-1А №2)	14 вересня 1959 року вперше в історії досягла поверхні Місяця
7	4 жовтня 1959	Луна-3 (Є-2А №1)	7 жовтня 1959 року вперше в історії передала на Землю знімки зворотного боку Місяця
8	15 квітня 1960	Луна-4A (Є-3 №1)	Внаслідок недозаправлення третього ступеня ракети-носія станція отримала недостатню швидкість для обльоту Місяця, вийшла на траєкторію з апогеєм приблизно 200 000 км, після чого повернулась до Землі і згоріла в атмосфері
9	16 квітня 1960	Луна-4B (Є-3 №2)	Втрачена через аварію ракети-носія
10	15 травня 1960	Спутнік-4	Прототип космічного корабля Восток

Джерела

• «Конструкторське бюро хімавтоматики» (ОАО КБХА)(рос.)
• Ракета-носій Восток-Л (8К72) Космічні сторінки Гюнтера(англ.)
• Ракета-носій Лунак 8К72 Енциклопедія астронавтики(англ.)