Восток (космічний апарат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Восток» (рос. Восток, схід) — радянський пілотований космічний корабель для обльоту Землі, створений за програмою «Восток». Перший у світі пілотований космічний апарат. З 15 травня 1960-го по 16 червня 1963-го року відбулось 13 запусків, з них 6 пілотованих.

До квітня 1966-го року планувалося здійснити ще кілька польотів, однак у лютому 1964-го року вони усі були скасовані, а компоненти програми адаптовані під програму «Восход» (створення та запуск багатомісних космічних кораблів).

Похідні апарати використовуються досі для військової розвідки (Зеніт), біологічних дослідів (Біон).

Історія[ред.ред. код]

Навесні 1957-го року в ОКБ-1 було створено відділ № 9, який очолив Тихонравов Михайло Клавдійович, для створення пілотованого космічного корабля. Одночасно з цим відділ мав створювати апарати ПС-1, ПС-2 і Об'єкт «Д» (апарати були запущені як Супутник-1, -2, -3).

У квітні 1958-го року було складено початковий проект, що визначав масу майбутнього космічного апарата 5-5,5 т. Прискорення вільного падіння при вході в атмосферу мало бути 8-9 g, сферичний спускний апарат при цьому мав витримати температуру 2500-3000 °C. Маса теплозахисного покриву мала становити 1300–1500 кг. При приземленні допускалось відхилення від точки посадки у 100–170 км. Висота орбіти планувалась 250 км. Космонавт мав катапультуватись з кабіни при спуску в атмосфері на висоті 8-10 км. Дослідження показали, що ракета Р-7 з третім ступенем може вивести на низьку навколоземну орбіту 5 т.

Конструкторські креслення розпочали створювати восени 1958-го року.

10 грудня 1959-го року вийшов указ про створення і запуск першого пілотованого космічного корабля.

У квітні 1960-го року були закінчені креслення апарата.

Типи космічних кораблів[ред.ред. код]

Восток-1 (1К) — прототип пілотованого апарата для випробування основних систем. Здійснено шість безпілотних запусків.

Восток-2 (2К) — супутники фоторозвідки для отримання зображень поверхні Землі з низькою роздільною здатністю. Згодом цей тип назвали «Зеніт-2»

Восток-3 (3К) — пілотований космічний апарат, на його базі було створено:

Восток-3КА — перший у світі пілотований космічний апарат. Відбулось 8 запусків, з них 6 пілотованих. Похідні цього типу використовуються досі для військової фоторозвідки, виявлення земних ресурсів, картографії і біологічних досліджень.

Восток-3КВ — також відомий як Восход. Восток, пристосований для польоту трьох осіб на випередження польоту першого американського двомісного апарата Джеміні. Відбулось 2 запуски, з них 1 пілотований.

Восток-3КД — також відомий як Восход. Восток з надувною шлюзовою камерою для виходу одного космонавта у відкритий космос. Відбулось 2 запуски, з них 1 пілотований.

Опис корабля[ред.ред. код]

Схема космічного апарата типу Восток

Апарати складались з агрегатного відсіку і спускного апарата.

Агрегатний відсік у формі з'єднаних широкими основами конуса і зрізаного конуса мав довжину 2,25 м, найбільший діаметр 2,43 м і масу 2,27 т. У ньому розташовувалось допоміжне обладнання для спускного апарата: балони високого тиску з киснем і азотом, хімічні батареї для радіозв'язку і живлення апаратури. У «хвостовій» частині відсіку розташовувався гальмівний двигун і невеликі двигуни системи орієнтації, що працювали на стиснутому газі. До меншої основи зрізаного конуса сталевими смугами кріпився спускний апарат.

Спускний апарат у формі кулі діаметром 2,3 м і масою 2,46 т з внутрішнім об'ємом 5,2 м³ був вкритий теплозахистом з абляційного матеріалу і мав систему життєзабезпечення. Всередині пілотованих кораблів у просторі об'ємом 1,6 м³ у кріслі-катапульті розміщувався один космонавт у скафандрі, також у кабіні розташовувались телевізійні камери і радіоапаратура для спостереження за станом космонавта, телеметрична система, обладнання для автоматичного і ручного управління кораблем. В кабіні було два ілюмінатора: один над головою космонавта у вхідному люці, інший біля ніг був обладнаний оптичною системою для орієнтації. Спускний апарат мав один парашут для посадки і не мав системи м'якої посадки, тому космонавт при зниженні в атмосфері катапультувався і приземлявся на окремому парашуті.

Список запусків[ред.ред. код]

Усі запуски відбувались з космодрому Байконур

Назва Тип Дата запуску Ракета-носій Результат
Корабель-супутник-1 1КП 15 травня 1960 Луна (8К72) Спрощений прототип без теплозахисту
Корабель-супутник-1К №1 1К № 1 28 липня 1960 Луна (8К72) Невдалий запуск
Корабель-супутник-2 1К № 2 19 серпня 1960 Луна (8К72) Перше повернення з космосу живих істот — двох собак
Корабель-супутник-3 1К № 3 1 грудня 1960 Луна (8К72)
Корабель-супутник-1К №4 1К № 4 22 грудня 1960 Луна (8К72) Невдалий запуск
Корабель-супутник-4 3КА № 1 9 березня 1961 Восток-К (8К72К)
Корабель-супутник-5 3КА № 2 25 березня 1961 Восток-К (8К72К)
Восток-1 3КА № 3 12 квітня 1961 Восток-К (8К72К) Перша у світі людина в космосі — Гагарін Юрій Олексійович
Восток-2 3КА № 4 6 серпня 1961 Восток-К (8К72К) Перший у світі пілотований політ тривалістю понад одну добу — Титов Герман Степанович
Восток-3 3КА № 5 11 серпня 1962 Восток-К (8К72К) Перший одночасний політ двох пілотованих космічних кораблів — Ніколаєв Андріян Григорович
Восток-4 3КА № 6 12 серпня 1962 Восток-К (8К72К) Перший одночасний політ двох пілотованих космічних кораблів — Попович Павло Романович
Восток-5 3КА № 7 14 червня 1963 Восток-К (8К72К) Найдовший одиночний орбітальний політ — Биковський Валерій Федорович
Восток-6 3КА № 8 16 червня 1963 Восток-К (8К72К) Перша жінка в космосі — Терешкова Валентина Володимирівна

Заплановані польоти[ред.ред. код]

До квітня 1966-го року за програмою «Восток» планувалося здійснити ще кілька польотів:

  • «Восток-7» (Восток-3КА № 9), космонавт Волинов Борис Валентинович — 8-добовий висотний політ у нижньому радіаційному шарі для радіаційно-біологічних досліджень з природним повернення з орбіти; запуск планувався у квітні 1964-го року.
  • «Восток-8» (Восток-3КА № 9), космонавт Хрунов Євген Васильович — 10-добовий висотний політ для наукових досліджень з природним повернення з орбіти; запуск планувався у червні 1964-го року.
  • «Восток-9» (Восток-3КА № 9), космонавт Беляєв Павло Іванович — 10-добовий висотний політ для наукових досліджень з природним повернення з орбіти; запуск планувався у серпні 1964-го року.
  • «Восток-10» (Восток-3КА № 9), космонавт Леонов Олексій Архипович — 10-добовий висотний політ з маневруванням для наукових досліджень з природним повернення з орбіти; запуск планувався у квітні 1965-го року.
  • «Восток-11» (Восток-3КА № 9), космонавт Комаров Володимир Михайлович — політ для виходу у відкритий космос; запуск планувався у червні 1965-го року.
  • «Восток-12» (Восток-3КА № 9), космонавт Береговий Георгій Тимофійович — політ для виходу у відкритий космос; запуск планувався у серпні 1965-го року.
  • «Восток-13» (Восток-3КА № 9), космонавт Горбатко Віктор Васильович — 10-добовий висотний політ для тривалих наукових досліджень з природним повернення з орбіти; запуск планувався у квітні 1966-го року.

У лютому 1964-го року вони усі були скасовані, а компоненти програми адаптовані під програму «Восход» (створення та запуск багатомісних космічних кораблів).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]