Саксонська складчастість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:31, 20 травня 2017, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (Заголовок статті знайдений як посилання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Саксонська складчастість (рос. складчатость саксонская, англ. saxon folding; нім. sächsische Faltung f) – своєрідна складчастість гірських порід, що розвивається в чохлі платформ, часто на їхніх окраїнах.

Штілле (1924) виділив 2 різновиди С. с.:

  • 1) чергування широких пологих антикліналей з вузькими синкліналями (сундучна, складчастість);
  • 2) чергування вузьких гребенеподібних антикліналей із широкими плоскими синкліналями (гребенеподібна складчастість).

Розміри складок досягають десятків км у довжину й декількох км у поперечнику. Розвиток паралельних скидів, що розділяють складки, приводить до перетворення антикліналей у горсти, а мульд — у грабени, які часто обмежені з одного боку нормальними скидами, що йдуть у глибину, а з іншого – скидами, що падають назустріч першим і змикаються з ними на глибині (антитетичні скиди). Найбільше широко розвинені й добре вивчені саксонські складки в ФРН. Близький термін — складчастість проміжна.

Давні складчастості

Див. також

Література