Ларамійська складчастість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ларамійська складчастість була викликана субдукцією пластини під неглибоким кутом.

Ларамійська складчастість (рос. ларамийская складчатость, англ. Laramian folding, нім. laramische Faltung f) — одна з найбільш молодих епох мезозойської складчастості, яка проявилася в кінці крейди — на початку палеогену в області Скелястих гір Північної Америки, а також у Андах Південної Америки та в інших регіонах Землі. Від назви гірського хребта Ларамі[en] у Скелястих горах, США.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Шаблон:Головні геологічні формації Північної Америки