Гудзонська складчастість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гудзонська складчастість (рос. гудзонская складчатость; англ. Hudsonian folding; нім. Guronian folding; hudsonische Faltung f, Guronische Faltung f) — епоха тектонічних деформацій, метаморфізму і гранітоутворення у Північній Америці в кінці раннього протерозою на межі близько 1750 млн років тому. Приблизно відповідає пізньокарельській епосі Балтійського щита.

Синонім гуронська складчастість.

Головна подія горотворення (орогенез), яка сформувала докембрійський Канадський щит і Північноамериканський кратон, утворивши початковий Північноамериканський континент. В цей час була утворена Трансгудзонова сутура — найбільший палеопротерозойський орогенний поясом у світі. Він складається з мережі поясів, які утворилися в результаті акреції земної кори протерозою та колізію раніше існуючих архейських континентів. Подія відбулась 2,0–1,8 мільярда років тому.

Під час гудзонського орогенезу відбулась акреція кратонів Гірн-Рей[en], Сьюпіріор[en] і Вайомінг[en] та утворення кратонного ядра ​​Північної Америки у мережі палеопротерозойських орогенних поясів. Ці орогенні пояси мають у своєму складі принаймні дев'ять незалежних мікроконтинентів, які самі були складовими принаймні трьох колишніх надконтинентів: Лавразію, Пангею і Кенорленд (близько 2,7 млрд років), і містять частини деякої з найстарішої кратонної континентальної кори на Землі. Ці старі кратонні блоки разом зі зазнавшими акреції террейнами острівних дуг та океанічними відкладеннями з попередніх протерозойських і мезозойських океанів зазнали акреції під час Гудзонського орогенезу і призвели до обширних складчастих і насувних розломів разом з метаморфізмом і сотнями гранітоїдних інтрузій. [1]

Гудзонська сутурна зона, простягається на схід від Саскачевану через колізійні пояси у кратоні Черчилл[en], через північний Квебек, Лабрадору та острів Баффінова Земля і аж до Гренландії як пояс Рінкія та Нагсугтодідський орогенез[en]. На захід він проходить через Гудзонову затоку, Саскачеван, а потім повертає на 90° на південь через східну Монтану і західну Дакоту, східний Вайомінг і західну Небраску, а потім поясом Шейєн[en]. На півдні орогенез вніс вклад у підземні фанерозойські шари, у Монтані та Дакоті, на підмурівку яких розташовані Великі рівнини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. M. Stauffer (2006). Trans-Hudson Orogen. The Encyclopedia of Saskatchwen. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 22 січня 2022. Retrieved on 2008-02-11

Література[ред. | ред. код]