Каєтан Шептицький
Каєтан Шептицький власного гербу (пол. Kajetan Szeptycki; бл. 1740 — 2 листопада 1792, с. Якубовичі Муровані поблизу м. Люблін[1]) — руський шляхтич, урядник Королівства Польського. Представник спольщеного українського роду Шептицьких.
Життєпис
Батько — Франциск Шептицький, хорунжий летичівський (1734[2], матір — дружина батька, стольниківна гостинська Барбара Кросновська гербу Юноша, донька Александера.
Каєтан мав посаду люблінського каштеляна до 1791 року, коли подав у відставку. Не брав участі в Чотирирічному Сеймі, не підтримував Тарговицьку конфедерацію. У 1772 році подарував для Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта») дві срібні позолочені корони,[3] і позолочені та посріблені дерев'яні шати, які виготовили на його кошти.[4]
Його дружиною (зокрема, згадана у 1774 році) була Еуфемія Братошевська гербу Cулима, донька гостинського войського Яна і його дружини Маріанни Гурецької[5].
Був похований у крипті церкви (тепер костел святого Миколая на Чвартку, Люблін), про що свідчить збережена епітафія в храмі.[6]
Примітки
- ↑ [1]
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 321. (пол.)
- ↑ Жидачівська чудотворна ікона Богородиці
- ↑ Жидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта»)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 114. (пол.)
- ↑ Tajemnicze krypty pod kościołem na Czwartku. (пол.)
Джерела
- Minakowski M. J. Elita lubelska. — Kraków : Dr Minakowski, 2012. — S. 8. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 280. (пол.)
Посилання
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |