Гіппонік Аммон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:46, 12 січня 2019, створена Venzz (обговорення | внесок) (Література)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіппонік Аммон
дав.-гр. Ἱππόνικος Άμμων
Народився5 століття до н. е.
Стародавні Афіни
Помер5 століття до н. е.
Стародавні Афіни
КраїнаСтародавні Афіни
Діяльністьпідприємець
Знання мовдавньогрецька
РідКалліїd
БатькоКаллій[1]
ДітиКаллій[1]

Гіппонік (дав.-гр. Ἱππόνικος), на прізвисько Аммон (Άμμων)[2] — афінський аристократ VI—V століть до н. е.

Син Каллія з роду Керіків, член так званої сім'ї «Калліїв», або «Калліїв-Гіппоніків». У просопографічній та генеалогічній літературі в залежності від вподобань авторів може іменуватися Гіппоніком (I)[3] або Гіппоніком (II)[4].

Прізвисько, імовірно, отримав, оскільки міг очолювати священне посольство до оракула Амона в Лівії. Приналежність Гіппоніка до родини жерців елевсінського культу робить цю гіпотезу цілком імовірною[5].

Щодо походження багатства його сім'ї, що викликала в Афінах загальну заздрість, Афіней згадує анекдот, розказаний Гераклідом Понтійським в книзі «Про насолоди». Нібито, коли перси (490 до н. е.?) висадилися на Евбею, їх воєначальник (ймовірно, Датіс) залишив скарбницю на зберігання в будинку еретрійця Діомнеста. Коли перси загинули (ймовірно, при Марафоні), нікому було вимагати гроші назад, і Діомнест їх привласнив[6].

Коли ж «перський цар знову послав військо на Еретрію, щоб стерти її з лиця землі», багатії почали вивозити кошти за кордон, і спадкоємці Діомнеста віддали його скарби на зберігання Гіппоніку. Все населення Еретрії було вивезено завойовниками в Екбатани, і Гіппонік виявився власником величезного стану.

Сучасні історики ставляться до цієї інформації вкрай скептично, так як дворазове вторгнення персів на Евбею сумнівно[4], і вся ця історія, очевидно, складена з метою зганьбити рід Кериків натяками на не цілком чисті джерела їх багатства[7]. Подібну байку античні автори розповідають і про сина Гіппоніка Каллія Багатого[8], і вона свідчить лише про те, що не тільки Бальзак, але і стародавні афіняни схилялися до думки, ніби «всі великі статки нажиті злочинним шляхом».

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Маринович Л.П. Гражданин на празднике Великих Дионисий и полисная идеология // Человек и общество в античном мире. — М.: Наука, 1998. — ISBN 5-02-009559-1.
  • Swoboda E. Hipponikos 2 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. Band VIII, 2. — Stuttgart: Alfred Druckenmüller, 1913.
  • Суриков И.Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи: время расцвета демократии. — М.: Наука, 2008. — ISBN 978-5-02-036984-9.
  • Суриков И.Е. Два очерка о внешней политике классических Афин // Межгосударственные отношения и дипломатия в античности. Часть 1. — Казань: Издательство Казанского Государственного университета, 2000. — ISBN 5-93139-066-9.