Сопко Одарка Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одарка Іванівна Сопко
Одарка Сопко під час презентації Королевського Євангелія в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці 23.12.2016
Одарка Сопко під час презентації Королевського Євангелія в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці 23.12.2016
Одарка Сопко під час презентації Королевського Євангелія в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці 23.12.2016
Народилася 14 квітня 1963(1963-04-14) (61 рік)
м. Ужгород, Україна
Країна  УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність художниця
Alma mater Українська академія друкарства
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства
Членство Національна спілка художників України
Батько Іван Долгош
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Сопко Одарка Іванівна у Вікісховищі

Одарка Іванівна Сопко (з дому — Долгош; нар. 14 квітня 1963, м. Ужгород) — український графік і живописець. Кандидат мистецтвознавства України.[1] Членкиня НСХУ (1995). Дочка Івана Долгоша.

Життєпис

Закінчила Український поліграфічний інститут у Львові (1988, нині Українська академія друкарства; викладачі В. Овчинников, А. Попов, М. Таранов).

Працювала від 1978 в Ужгородському училищі прикладного мистецтва; від 1982 — оформлювачем художньо-виробничого комбінату; від 1983 — в Українському поліграфічному інституті; від 1988 — головний художній редактор видавницва «Закарпаття»; від 2002 — викладач відділення дизайну Ужгородського коледжу мистецтв; від 2004 — викладач кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту, доцент.

Творчість

Одарка Сопко (в центрі) під час презентації Королевського Євангелія в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці 23.12.2016

Основні галузі — книжкова і станкова графіка, дизайн; техніки — акварель, змішана.

Створила авторську техніку, яку застосовує у пластичній графіці.

Для творчості характерні декоративна символіка, високе чуття образності, вільне володіння штрихом, плямами, фігуративні елементи (зокрема мушля, архітектурні фрагменти, музичні інструменти несуть уявлення про ідеальні виміри).

Від 1987 — учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок та пленерів. Персональні — в Ужгороді (1994—1995, 2003), Наместові (1998), Кошицях (2000), Пряшеві (2001, 2005), Гуменному (2005; усі — Словаччина), Мукачевому (2003), Києві (2004).

Роботи зберігаються в галереях сучасного мистецтва в Наместові, Братиславі та Будапешті, Закарпатському художньому музеї.

Доробок

  • «Троянди і мороз» (1991),
  • «Шафрани» (1992),
  • «Утворення» (1992),
  • «Жолуді» (1994),
  • «Стара верба» (1994),
  • «Вечоріє» (1994),
  • «Папоротник» (1994),
  • «Горіх» (1994),
  • «Хвиля» (1995),
  • «Плин мінору» (1995),
  • «Безконечне» (1998),
  • «Коралова» (2003),
  • «Серпневий вечір» (2004),
  • диптих «Потічки» (2004),
  • триптих «Білі сни» (2005),
  • «Словацький екзот» (2005),
  • «Сутінки» (2005);
  • цикли —
    • «Закохана» (2003),
    • «Квітковий» (2003),
    • «Трав'яний» (2003—2004);
  • оформлення книг —
    • «Закарпатські замки» (1996),
    • «Політ на кулі» Л. Повх (2002),
    • «Незвичайна книга» Г. Малик (2002);
  • серії антологій —
    • «Закарпатське оповідання. ХХ століття» (2002; 2003),
    • «Закарпатська література для дітей. ХХ століття» (2004).

Нагороди

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2007)[2]
  • Закарпатська обласна премія ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2005).

Примітки

  1. Кафедра дизайну // Закарпатська академія мистецтв.
  2. Указ Президента України від 10 жовтня 2007 року № 957/2007 «Про нагородження діячів образотворчого мистецтва»

Джерела

Література

  • Загаєцька О. Простір творення Одарки Долгош // ОМ. — 2007.   № 1.
  • Художники Закарпаття: Альбом. — Ужгород, 2001.
  • Чотири виміри: Альбом. — Ужгород, 2006.

Посилання