Буцинський Дмитро Тимофійович
| Буцинський Дмитро Тимофійович | |
|---|---|
| Народився |
9 (21) лютого 1855 Фатезький повітd, Курська губернія, Російська імперія |
| Помер |
16 (28) липня 1891 (36 років) Шліссельбург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія ·набряк легень |
| Діяльність | революціонер |
| Alma mater | Білгородська духовна семінарія |
Буцинський Дмитро Тимофійович (1851, за ін. даними, 1855–16(04).07.1891) — революціонер. Народився в Курській губ. у сім'ї священика. Навчався в Курському духовному училищі, Бєлгородській духовній семінарії, на медичному факультеті Харківського університету, звідки виключений за участь у студентських заворушеннях 1878. Створив у Харкові революційний гурток, входив до молодіжного товариства, організованого Є. Ковальською.
1879 перейшов на нелегальне становище, прибув до Києва, прилучився до «Народної волі» та об'єднаного кола народовольців і чорнопередільців (див. «Чорний переділ»), налагодив зв'язки з таємними організаціями Харкова та Одеси. Заарештований в січні 1880. Утримувався ув'язненим у Києві та Харкові. 7 серпня(26 липня) за вироком Київського військово-окружного суду покараний 20-річною каторгою з подальшим довічним поселенням у Сибіру. До весни 1881 — в Харківській тюрмі, потім у Мценській, 1882 — в Забайкаллі, на Карійській каторзі, влітку відправлений до Санкт-Петербурга, у вересні замкнений до Трубецького бастіону Петропавловської фортеці. У серп. 1884 переведений до Шліссельбурзької фортеці, де й помер.
Див. також
Джерела та література
- Усенко П. Г. Буцинський Дмитро Тимофійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
- Попов М. Р. К биографии Буцинского. «Каторга и ссылка», 1923, № 5
- Його ж. Землевольці на Україні Х., 1930
- Революционное народничество 70-х годов XIX века, т. 2. М., 1965.