Галоболіт
Галоболіт (рос.галоболит, англ. halobolit, нім. Halobolith, Manganknolle m) – марганцеві конкреції з глибоководних морських відкладів. Виявлені ще експедицією "Челленджера" у ХІХ ст.[1][2] Glossary of Obsolete Mineral Names - The Mineralogical Record прирівнює галоболіт до ваду і подає такий склад конкреції: піролюзит-манганіт-романечит-криптомелан [3].
Зокрема, глибоководні морські марганцеві конкреції відкриті у районах розташованих на південному заході Гаваїв[4], у так званому "марганцевому поясі", який простягається від узбережжя Мексики до Гаваїв. Глибина води в районі становить від 4000 до 6000 м. Дно морського дна щільно покрито поліметалічними конкреціями. Конкреції зазвичай мають висоту від 3 до 8 дюймів. Окрім марганцю, вміст якого в середньому складає 25%, глибоководні конкреції також містять приблизно 3% міді, нікелю та кобальту.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Інтернет-ресурси
Примітки
|
Це незавершена стаття про мінерал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |