Нікола Фурнаджієв
| Нікола Фурнаджієв | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народився | 27 травня 1903 Татар-Пазарджик, Болгарія | |||
| Помер | 26 січня 1968 (64 роки) Софія, Болгарія | |||
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd | |||
| Країна | .svg){kind=small} Болгарія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського | |||
| Мова творів | болгарська | |||
| Роки активності | 1918-1968 | |||
|
| ||||
 Нікола Фурнаджієв у Вікісховищі | ||||
Нікола Фурнаджієв (27 травня 1903, Татар-Пазарджик, Болгарія — 26 січня 1968, Софія, Болгарія) — болгарський поет-модерніст, перекладач, редактор. Науковець Інституту вивчення Таврії, досліджував болгарські громади України. Співпрацював з окупаційними органами російської влади в Болгарії (з 1944).
Біографія
Фурнаджієв закінчив гімназію, кілька років вивчав медицину.
Після закінчення 1930 педагогічного та філософського факультетів Софійського університету, вчителював, працював чиновником Міністерства освіти. 1933 переїхав до Стамбула, де викладав у болгарському училищі. Тоді ж видав збірку дитячих оповідань «Златни клонки». Жив у Стамбулі до 1938 року. Повернувшись до Болгарії, став учителем у Пазарджиці.
Був головним редактором найбільшого видавництва «Болгарський письменник» і журналу «Вересень».
1943 Фурнаджієв познайомився з лідером таврійських болгарів Мішо Хаджийським. Фурнаджіев погодився працювати в заснованому Хаджийським Інституті вивчення Таврії. Можливо, він розглядав ІВТ як своєрідний політичний притулок.
Після державного перевороту 9 вересня 1944 року шляхи Фурнаджієва і Хаджийського розійшлися. Останній незабаром був заарештований, підданий тортурам і наклав на себе руки.
Надалі, бував в Україні (у т. ч і у таврійських болгарів), присвятив їй вірші.
Почесний громадянин Пазарджика.
Творчість
Фурнаджієв дебютував зі своїми віршами в одній з гумористичних газет у 1918 році.
Був одним з основних авторів журналу «Новий шлях». Вірші, які друкувалися в цьому журналі, в 1925 році були видані у збірці «Весняний вітер», що вважається найкращою у творчості Фурнаджієва.
У його збірках «Весняний вітер» (1925), «Веселка» (1928), «Вірші» (1938).
У збірках «Світло над Болгарією» (1954), «Твоїми стежками я йшов» (1958), «Сонце над горами» (1961) і «Найважче» (1964) оспівував духовний світ сучасника.
Автор трьох дитячих збірок віршів. Вважається одним з найкращих болгарських перекладачів. Його твори перекладені багатьма європейськими мовами.
Бібліографія
- Пролетен вятър (1925)
- Дъга (1928)
- Велики дни (1950)
- По пътищата ти вървях (1958)
- Най-трудното (1964)
Посмертні видання
- Съчинения в 4 тома (1970 – 1973)
- Съчинения в 2 тома (1983)
Пам'ять
Помер у Софії 26 січня 1968 р. На площі "Папа Іван Павло II" в пам'ять про Ніколу Фурнаджієва встановлена меморіальна дошка.