Якимчук Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якимчук Олександр Іванович
Народження14 вересня 1923(1923-09-14)
Подільська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть31 липня 2010(2010-07-31) (86 років)
Старокостянтинів, Хмельницька область, Україна
ПохованняСтарокостянтинів
Країна СРСР
ПартіяКПРС
Званнямайор
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден «За заслуги» III ступеня

Олекса́ндр Іва́нович Якимчу́к (14 вересня 1923, Слобода-Ходацька, УРСР — 31 липня 2010) — Герой Радянського Союзу.

Біографія

Народився 14 вересня 1923 року в селі Слобода-Ходацька Барського району. Українець.

22 червня 1941 року Якимчук до армії і направлений до Новоград-Волинського піхотного училища. Після прибуття довелось евакуйовуватись до міста Ярославль. Училище не закінчив, оскільки особовий склад був розісланий на формування різних стрілецьких підрозділів.[1]

З жовтня 1941 року перебував у діючій армії. Воював на посаді командира відділення 31-ї стрілецької бригади Калінінського фронту.

У грудні 1943 року закінчив курси молодших лейтенантів Сибірського військового округу.

Член КПРС із 1944 р. Учасник Німецько-радянської війни з жовтня 1941 р. Воював на Калінінському, Ленінградському, 1-му Українському фронтах.

1944 брав участь у Вісло-Одерській операції та у боях на Карельському перешийку, зокрема захопленні міст Приморськ, Виборг. Відзначився в лютому 1945 в боях за Бреслав (нині Вроцлав, Польща), опинившись відрізаним від основних сил батальйону, викликав вогонь на себе, внаслідок чого був сильно контужений.

Після війни служив командиром стрілецької роти.

Звільнений у запас у 1955 р. Працював в органах МВС УРСР. З 1975 року — пенсіонер. Жив у Старокостянтинові Хмельницької області. Помер 31 липня 2010 року.

Нагороди

Примітки

  1. Барська районна бібліотека. Серія "Наші видатні земляки"

Джерела