Грудень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
грудень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2022 рік
Грудень
Замерзле поле. Поява грудок на зораній землі свідчила про початок зими.

Гру́день, заст. сту́день[1][2] — дванадцятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[3]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Українська назва місяця пов'язана зі словом «груда», або «грудка»[4]. У цей час зорані поля замерзали та бралися грудками, що відзначало закінчення пори осіннього зябу. Можливо, саме прасл. *grudьnь (від *gruda — «мерзла земля») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[5]. Співзвучні назви вживаються в польській (grudzień) та литовській (gruodis) мовах.

Давньоруські писемні пам'ятки згадують місяць як стоуденъ, стоуденꙑи[6], стоу(д)нꙑи — себто холодний, студений[7] (від прасл. *studъ / studa «прохолода, свіжість, холод, мороз»[8]). Натомість назва гроуденъ[a], гроудень[b] засвідчена в значенні «листопад», зокрема в Іпатіївському літописі[10] 1118 року:

« Поидоша с нимь въскорѣ на колѣхъ, а по грꙋднꙋ пути, бѣ бо тогда мс̑ць грꙋденъ, рекше ноꙗбрь[11][12][13][14]. «

«Повість врем'яних літ»

У староукраїнських джерелах XVI—XVII століть трапляються такі наймення грудня: просинецъ[c], стꙋден(ь)[d], грꙋден(ь)[e].

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, на більшій частині України слова «листопад», «грудень» і «студень» уживалися в давньоруському значенні аж до початку XX ст. (як назви 10-го[17], 11-го[14] та 12-го[2] місяців відповідно). Зокрема, такі наймення засвідчені в газеті «Хлібороб» під редакцією Миколи та Володимира Шеметів. В той же час у галицьких календарях назви місяців були аналогічні сучасним[14]. Уживалися й інші народні назви: мостови́к, стужа́йло, вітрози́м, зи́мник, лютові́й, хму́рень[18], тру́сим[19], лю́тень[10], а також: студинець, мочавець / мочарець, казидоро́га, про́синець / про́симець, андріїв, андріїць[20].

Назви грудня в більшості мов світу походять од лат. December, утвореного від числівника decem (десять). У давньоримському календарі грудень був десятим місяцем року, що починався в березні. Дні від грудня до березня первісно не включалися до жодного місяця. Пізніше з них були утворені місяці січень та лютий і додані до початку року, але грудень зберіг свою назву December (десятий)[21].

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

Грудень є найтеплішим зимовим місяцем в Україні. Середня місячна температура повітря становить мінус 0—5 °C, в південних областях місцями 1—2 °C, у Криму (крім гірських районів) — від 2 до 6 °C. В Україні, крім південних та західних областей, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження. Абсолютний мінімум температури повітря становить мінус 21—37 °C, у південних областях — мінус 17—28 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 10—16 °C. Абсолютний максимум температури повітря сягає 10—18 °C, у південних областях та на Прикарпатті місцями 19—20 °C, у Криму — до 23 °C. Середня місячна кількість опадів складає 33—67 мм, у Карпатах, на Закарпатті та півдні Криму — 68—174 мм.

На більшій частині території України встановлюється стійкий сніговий покрив, лише на крайньому півдні він утворюється не щороку. У грудні порівняно з листопадом збільшується кількість днів з хуртовинами; зростає повторюваність ожеледі, особливо на Лівобережжі України[22].

Історичний мінімум температури (мінус 34,5 °C) зафіксовано 1908 р. в м. Красноград, на Південному узбережжі Криму (мінус 16,2 °C) — у 1899 р. (м. Севастополь). Історичний максимум температури в грудні (20,6 °C) зафіксовано в 1964 р. у м. Клепиніне.

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. А саме:
  2. А саме:
    • Анфологіон. Київ, 1619;
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670[16];
    • Леонтій Боболинський. Лѣтописецъ, си єсть кройника зъ разныхъ Авторовъ и Гисториковъ многихъ… Чернігів, серед. XVII ст.[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Студень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Студень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 4, ст. 221
  3. Грудень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Грудень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 604.
  5. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  6. Стꙋденъıи = стюденъıи // Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 574.
  7. а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. Студа // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  9. «Устав Студийский» по списку XII в.; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М.: Наука, 1976.
  10. а б Грудень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 149. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  11. 6605 (1097) л.89об. // Полное собрание русских летописей. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 209—250.
  12. Грꙋдьнъ // Матеріалы для словаря древнерусскаго языка по письменнымъ памятникамъ: у 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 600.
  13. а б Грудень // Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. — К.-Х. : «Українська радянська енциклопедія», 1932. — Т. 1. Зошит 2: Глу — Жял. — С. 618. — 420 с.
  14. а б в Грудень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  16. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  17. Листопад // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Грудень // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 159.
  19. Трусим // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  20. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  21. Macrobius, Saturnalia, tr. Percival Vaughan Davies (New York: Columbia University Press, 1969), book I, chapters 12–13, pp. 89–95.
  22. Коротка кліматична характеристика грудня в Україні. kameniar.franko.lviv.ua. Процитовано 1 жовтня 2021. 
  23. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 12 листопада 2021.