Забивна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:58, 6 лютого 2020, створена Молоде вино (обговорення | внесок) (виправлення "ємкість - ємність")
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Забивна машина (рос. забивочная машина, англ. stemming machine, нім. Besatzgerät n, Getriebemaschine f) – у вибуховій справі, гірництві - пристрій для механізованої подачі інертного матеріалу (пісок, дрібний щебінь тощо) в заряджені ВР свердловини і шпури з метою їх забивки. 3.м. набула найбільшого поширення на відкритих гірничих роботах. Складається з трансп. бази (автомобіль), ємності (бункери) для інертного (забивного) матеріалу, живильника (наприклад, конвеєр скребковий) для подачі забивного матеріалу з бункера в свердловину. Продуктивність вітчизняних З.м. 1700 кг/хв., вантажопідйомність 5,5-11т.

Див. також

Література