Светозар Марович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Светозар Марович
серб. Светозар Маровић
Народився31 березня 1955(1955-03-31)[1][2] (69 років)
Котор, Соціалістична Республіка Чорногорія, ФНРЮ
Країна Чорногорія
Діяльністьполітик
Alma materUniversity of Montenegro Faculty of Lawd
Науковий ступіньлауреат[d]
Знання мовсербська
ПосадаПрезидент Сербії і Чорногоріїd, Прем'єр-міністр Сербії і Чорногоріїd і President of the Parliament of Montenegrod
ПартіяDPS

Светозар Марович (чорн. Светозар Маровић, Svetozar Marović; нар. 31 березня 1955(19550331), м. Котор, Соціалістична Республіка Чорногорія) — чорногорський політик, президент Державного союзу Сербії та Чорногорії в 20032006 роках.

Біографія

Закінчив юридичний факультет університету в Подгориці. Працював юридичним радником в місцевих органах влади. Політикою став займатися ще в молодості — певний час навіть був головою Спілки соціалістичної молоді Чорногорії. Але в 1986 році він залишив цю посаду. Розпад Югославії призвів чорногорського політика в ряди затятих прихильників незалежності Чорногорії. На початку 90-х років був прихильником участі чорногорських резервістів в облозі хорватського Дубровника.

У 1990 році Светозар Марович був депутатом Скупщини Чорногорії, а в 19942001 роках був спікером. 7 березня 2003 С. Маровича обрали президентом Державного союзу Сербії та Чорногорії. Згідно з конституційною хартією він одночасно став прем'єр-міністром, але фактично не керував державою — наприклад, не контролював зовнішню політику Сербії та Чорногорії окремо. Сам він ставився до такого союзу скептично, вважаючи його недієздатним.

Під час візиту до Боснії і Герцеговини він вибачився за дії югославської армії в 19911996 роках. Допомагав роботі Гаазького трибуналу.

5 червня 2006 Сербія та Чорногорія стали окремими державами і Светозар Марович автоматично пішов у відставку.

Особисте життя

Знає чотири мови, включаючи російську, не любить гучних міст, тому проживає в місті Будва на березі Адріатичного моря. Одружений, двоє дітей.

Примітки

Посилання