Чорногорська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорногорська
Crnogorski
2011
2011
Поширена в Чорногорія
Регіон Балкани
Носії 145 тис.
Писемність чорногорський алфавіт[d] і гаєвиця
Класифікація Індо-Європейська
 Балтослов'янська
  Слов'янська
   Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна Чорногорія Чорногорія
Офіційна Чорногорія Чорногорія
Регулює[ru] Інститут чорногорської мови та літератури (чорн. Instituta za crnogorski jezik i književnost)
Коди мови
ISO 639-2 cnr
ISO 639-3 cnr

Чорногорська мова (чорн. crnogorski jezik / црногорски језик) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують чорногорці і який є офіційною мовою Чорногорії.

Стандартизована чорногорська базується на найпоширенішому діалекті сербохорватської — штокавському (конкретно — на східногерцеґовинському), що є основою також хорватської, сербської та боснійської.

Мову Чорногорії історично та традиційно називали сербською.[1] Ідея чорногорської мови, окремої від сербської, виникла в 2000-их по розпаді спільної федеративної держави. Чорногорська стала офіційною мовою країни 22 жовтня 2007 року, коли було прийнято нову конституцію країни.[2] Літературний стандарт мови досі доповнюється. Правопис було закріплено 10 липня 2009 року з додачею двох літер до абетки (лат. Ś та Ź, кир. С́ та З́)[3], тоді як граматику та шкільну програму досі не закріплено.[4]

Характеристика[ред. | ред. код]

У самій чорногорській мові можна розрізнити два діалекти: східногерцеговинський на заході й північному заході та зетсько-південносанджацький на всій іншій території.

За останнім переписом населення 2011 року чорногорську мову рідною вважали 36,97 % мешканців країни, а сербську — 42,88 %. Хоча ще 1991-го року більшість уважала себе носіями єдиної сербсько-хорватської мови. На тлі національного відродження шкільний предмет «Сербська мова» 2004-го року було перейменовано на «Рідну мову» (чорногорську, сербську, хорватську чи боснійську). 10 липня 2009 року затверджено правопис чорногорської мови.

Існує письмо й латинською (гаєвиця), й кириличною абетками (вуковиця), та латинка стає дедалі поширенішою серед прибічників самостійної чорногорської мови. На відміну від сербської існують три додаткові літери Ś [ç], Ź [ʝ] і З [ʣ]. Проте ці звуки вживаються ще й у Герцеговині та Боснійській країні, а в самій Чорногорії — не всюди.

  • A B C Č Ć D Dž Đ E F G H I J K L Lj M N Nj O P R S Š Ś T U V Z Ź Ž.
  • А Б Ц Ч Ћ Д Џ Ђ Е Ф Г Х И Ј К Л Љ М Н Њ O П Р С Ш С́ Т У В З З́ Ж.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. cf. Roland Sussex, Paul Cubberly, The Slavic Languages, Cambridge University Press, Cambridge 2006; esp. v. pp. 73: «Serbia had used Serbian as an official language since 1814, and Montenegro even earlier.».
  2. Od donošenja Ustava Crne Gore u listopadu 2007. crnogorski je jezik službeni. Članak 13. crnogorskog Ustava precizira kako je službeni u Crnoj Gori crnogorski jezik, a ćirilično i latinično pismo imaju ravnopravan položaj USTAV CRNE GORE (2007.)
  3. Ці літери вживаються у двох випадках. Перший — внаслідок йотації приголосних S і Z відповідно: śever, śenokos, śenica, śekira, pośeći, śen, śedalo, uśeka, preśeći, śetiti se, śekirati se, śednik, śednica, śeđeti, śekirica, pośeklica, śenina, śetan, zaśesti, zaśeda, guśenica, śeme, śeverozapad; źenica, iźesti, iźeden, iźelica, koźavina, koźi замість sjever, sjenokos, sjenica, sjekira, posjeći, sjen, sjedalo, usjeka, presjeći, sjetiti se, sjekirati se, sjednik, sjednica, sjeđeti, sjekirica, posjeklica, sjenina, sjetan, zasjesti, zasjeda, gusjenica, sjeme, sjeverozapad, zjenica, izjesti, izjeden, izjelica, kozjevina, kozji. Другий — без впливу йотації: Miśo, Daśko, Maśo, Veśo, Muśo, Maśa, Śota, Śagovići, Śuma, Źana, Źagora, Źajo, muś, guś, iś, śago, śecati, śeka, śera, śerpati, śerpača, źato; Śeče, Śečica, Śečina, Śečište, Śedivrana, Śenica, Śemetni do, Śenička kosa, Śenički do, Śenište, Śenokos, Śenokosni brijeg, Śenožeta, Śerogoška glavica, Śerkovi, Śerina, Śekirica, Gubiśeme, Paśi brijeg, Orlośed, Paśa jama, Peśov pristranak, Paśa ulica, Paśi nugo, Paśi potok, Ośečenica, Preśeka, Daśin drijen, Zgrade Śagovića, Paśaka, Prośeno brdo, Guśenica, Paśi kuk, Paśa aluga, Pośečeni do.[1]
  4. 2 more letters in Montenegrin language [недоступне посилання з 01.06.2014]
  5. Vijest o službenom verificiranju rječnika i pravopisa crnogorskog jezika
  6. Rječnik i pravopis crnogorskoga jezika
  7. Vijest o usvajanju Gramatike crnogorskoga jezika
  8. Novi list Josip Silić: Hrvatski je različit od srpskog jezika i srpski od hrvatskoga, 11. rujna 2010.