Добриця Чосич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добриця Чосич
серб. Добрица Ћосић
S.Kragujevic, Dobrica Cosic 1961.JPG
Народився 29 грудня 1921(1921-12-29)[1][2][…]
Velika Drenovad, Королівство Югославія
Помер 18 травня 2014(2014-05-18)[1][2][…] (92 роки)
Белград, Сербія[4][5]
Поховання Новий цвинтар
Країна Flag of Serbia.svg Сербія[6]
Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg Сербія та Чорногорія
Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ
Flag of Yugoslavia (1992–2003); Flag of Serbia and Montenegro (2003–2006).svg СРЮ
Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія
Національність серби
Діяльність письменник, есеїст, політик, прозаїк-романіст, письменник-фантаст, Комісар
Мова творів сербська[1]
Magnum opus The Rootsd, Q16112236?, Q20435750?, Q20435735?, Q20435744? і Friends[d]
Членство Сербська академія наук і мистецтв[7], Q12756446?, Спілка письменників Сербіїd і Сербська академія наук і мистецтв
Партія незалежний політик і Комуністична партія Югославії
Конфесія Сербська православна церква
Нагороди

CMNS: Добриця Чосич у Вікісховищі

Добріца Чосич (серб. Добрица Ћосіћ; 29 грудня 1921(19211229), Велика-Дренова — 18 травня 2014, Белград) — югославський державний діяч, письменник і теоретик сербського національного руху. Був першим президентом Союзної Республіки Югославії, з 15 червня 1992 року по 1 червня 1993 року. Шанувальники часто зверталися до нього як до Отця Вітчизни, через ступінь впливу його особистості на сучасну історію розвитку держави і національного руху відродження Сербії в кінці 1980-х рр., опоненти ж використовували цей титул в іронічній манері.

Коли Югославія вступила у Другу світову війну, Добріца приєднався до югославських партизанів. Він був політпрацівником в Расинському партизанському загоні, редактором газети «Молодий боєць» і членом крайового комітету комсомолу Сербії. Після звільнення Белграда в жовтні 1944 року залишається активним комуністом, займаючи лідерські позиції в організації, веде роботу по комуністичній агітації і пропаганді в Агітпропі Центрального комітету Комуністичної партії Сербії, в цей же час його обирають народним депутатом від свого рідного регіону.

В середині 1960-х років після усунення з посад О. Ранковича і його союзників, Чосич став у опозиції до Тіто. В 1964 році він раптово вийшов з ЦК СКЮ. Вперше Чосич заявив про своє неприйняття політики Союзу комуністів Югославії на пленумі ЦК Союзу комуністів Сербії в травні 1968. У своїй доповіді «Завдання комуніста в здійсненні рівноправності народів Союзної республіки Сербія» він підняв проблему нерівноправності сербів у складі союзної Югославії.

У 1980-ті рр. в світ виходять книги, які переосмислюють історію Югославії і історію сербів в Югославії саме в дусі «сербського питання». Серед них — присвячений Другій світовій війні роман-епопея Чосича «Час зла» (трилогія «Грішник», «Єретик», «Віруючий»).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]