Добриця Чосич
| Добриця Чосич | ||||
|---|---|---|---|---|
| серб. Добрица Ћосић | ||||
 | ||||
| Народився | 29 грудня 1921[1][2][…] Velika Drenovad, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
| Помер | 18 травня 2014[1][2][…] (92 роки) Белград, Сербія[4][5] | |||
| Поховання | Новий цвинтар | |||
| Країна |  Сербія[6].svg){kind=small} Сербія і Чорногорія СРЮ.svg){kind=small} Югославія Федеративна Народна Республіка Югославія.svg){kind=small} Демократична Федеративна Югославія.svg){kind=small} Королівство Югославія Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
| Діяльність | письменник, есеїст, політик, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, комісар | |||
| Magnum opus | The Roots[d], A Time of Deathd, Time of evild, Q20435735?, Q20435744? і Friends[d] | |||
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв (22 квітня 1976)[7], Q12756446?, Спілка письменників Сербії і Сербська академія наук і мистецтв (18 травня 2014) | |||
| Партія | незалежний політик і Комуністична партія Югославії (1968) | |||
| Конфесія | Сербська православна церква | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Добриця Чосич у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Добріца Чосич (серб. Добрица Ћосић; 29 грудня 1921, Велика-Дренова — 18 травня 2014, Белград) — югославський державний діяч, письменник і теоретик сербського національного руху. Був першим президентом Союзної Республіки Югославії, з 15 червня 1992 року по 1 червня 1993 року. Шанувальники часто зверталися до нього як до Отця Вітчизни, через ступінь впливу його особистості на сучасну історію розвитку держави і національного руху відродження Сербії в кінці 1980-х рр., опоненти ж використовували цей титул в іронічній манері.
Коли Югославія вступила у Другу світову війну, Добріца приєднався до югославських партизанів. Він був політпрацівником в Расинському партизанському загоні, редактором газети «Молодий боєць» і членом крайового комітету комсомолу Сербії. Після звільнення Белграда в жовтні 1944 року залишається активним комуністом, займаючи лідерські позиції в організації, веде роботу по комуністичній агітації і пропаганді в Агітпропі Центрального комітету Комуністичної партії Сербії, в цей же час його обирають народним депутатом від свого рідного регіону.
В середині 1960-х років після усунення з посад О. Ранковича і його союзників, Чосич став у опозиції до Тіто. В 1964 році він раптово вийшов з ЦК СКЮ. Вперше Чосич заявив про своє неприйняття політики Союзу комуністів Югославії на пленумі ЦК Союзу комуністів Сербії в травні 1968. У своїй доповіді «Завдання комуніста в здійсненні рівноправності народів Союзної республіки Сербія» він підняв проблему нерівноправності сербів у складі союзної Югославії.
У 1980-ті рр. в світ виходять книги, які переосмислюють історію Югославії і історію сербів в Югославії саме в дусі «сербського питання». Серед них — присвячений Другій світовій війні роман-епопея Чосича «Час зла» (трилогія «Грішник», «Єретик», «Віруючий»).
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119190923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dobrica Cosic buried in Belgrade — 2014.
- ↑ Dobrica Cosic, First Friend Then Foe of Serbia’s Milosevic, Dies at 92 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ http://www.sanu.ac.rs/Clanstvo/Clan.aspx?arg=1349
- Чосич Добріца // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Президенти СРЮ і Сербії та Чорногорії (1992—2006) | Добриця Чосич (1992—1993) • Зоран Лилич (1993—1997) • Слободан Мілошевич (1997—2000) • Воїслав Коштуниця (2000—2003) • Светозар Марович (2003—2006) |  |
|---|---|---|
| Президенти Сербії (з 2006) | Борис Тадич (2006—2012) • Славиця Джукич-Деянович (в.о., 2012) • Томислав Николич (2012—2017) • Александар Вучич (з 2017) | |
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 97030830 · BNF: 12184985x · CONOR.SI: 7937123 · CONOR.SR: 11407719 · FAST: 40141 · Freebase: /m/05xsvzk · GND: 119190923 · GTAA: 90607 · ISNI: 0000000108817099 · J9U: 987007365264505171 · LCCN: n79084897 · MAK: 9810564248105606 · NKC: mzk2002111682 · NLA: 1053704 · NLI: 004763611 · NSK: 000055962 · NTA: 069701970 · NUKAT: n2006090892 · PTBNP: 109108 · RERO: 02-A000195377 · RVK: KW 7720 · SHARE: 636453 · SNK: 152935 · SUDOC: 030434750 · VIAF: 27110641 |