Джамшид Амузеґар
| Джамшид Амузеґар перс. جمشید آموزگار | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 серпня 1977 — 27 серпня 1978 року | |||
| Попередник: | Амір-Аббас Говейда | ||
| Наступник: | Джафар Шариф-Емамі | ||
| Народження: |
25 червня 1923[1][2] Тегеран, Іран | ||
| Смерть: |
27 вересня 2016 (93 роки) або 28 вересня 2016[1] (93 роки) Монтґомері, Мериленд, США | ||
| Країна: | Іран | ||
| Релігія: | шиїти | ||
| Освіта: | Корнелльський університет, Інженерний коледж університету Корнеллаd і Тегеранський університет | ||
| Партія: | Rastakhiz Partyd | ||
.svg)
Джамшід Амузегар (перс. جمشید آموزگار; 25 червня 1923 — 27 вересня 2016) — іранський економіст, державний і політичний діяч, міністр внутрішніх справ, міністр фінансів, прем'єр-міністр країни у 1977—1978 роках.
Життєпис
Народився в Тегерані[3]. Він закінчив Тегеранський університет[3]. Докторський ступінь здобув у Корнелльському університеті[3].
Свою політичну кар'єру розпочав на посаді заступника міністра охорони здоров'я. В кабінеті Мансура займав пости міністра праці, а потім — міністра охорони здоров'я. В кабінеті Говейди був міністром фінансів. Від 1965 до 1974 року був головою на кількох чергових засіданнях ОПЕК[4]. 1974 року був призначений на посаду міністра внутрішніх справ.
21 грудня 1975 року під час засідання ОПЕК його взяв у заручники венесуельський терорист Карлос Шакал. Останній був готовий стратити політика, але не зробив цього. Амузегар був звільнений разом з іншими заручниками за кілька днів.
7 серпня 1977 року Амузегар був призначений на пост прем'єр-міністра[5]. Однак він швидко втратив популярність, оскільки намагався вповільнити економічну кризу, вживаючи необхідних заходів, але таких, що спричинили збільшення безробіття й падіння прибутків у приватному секторі економіки. Він відклав виконання багатьох коштовних проектів, але не зміг побороти зростання інфляції й цін[6].
Примітки
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б в Kadivar, Darius (20 травня 2012). Shah Names New Cabinet with Jamshid Amouzegar as PM (1977). The Iranian. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ 162th Ordinary Meeting (PDF). OPEC. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2010. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Nikazmerad, Nicholas M. (1980). A Chronological Survey of the Iranian Revolution. Iranian Studies. 13 (1/4): 327—368. doi:10.1080/00210868008701575.
- ↑ Алієв С.М. Історія Ірану. XX століття. — Ин-т востоковедения РАН, 2004. — 434 с.
|
| |||||||||||
.svg){kind=small}
