Інтеграція

Інтегра́ція (від лат. integrum — ціле, лат. integratio — відновлення):

1. поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків;
2. згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
3. інтеграція економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн.
4. інтеграція соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами.
5. інтеграція культурна — асиміляція різнорідних елементів культури в єдину культуру.
6. інтеграція мов — процес мовної еволюції, що полягає у зближенні різних діалектів і мов аж до їхнього злиття.
7. інтеграція в біології — процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів їх організації.
8. інтеграція у фізіології — функціональне об'єднання окремих фізіологічних механізмів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму.

Термін інтеграція використовується й для характеристики процесу зближення і зв'язку наук, що відбувається нарівні з процесом їх диференціації (див. Диференціація та інтеграція наук).

Протилежне поняття — дезінтеграція.

Література

• Світова та європейська інтеграція: організаційні засади: Навч. посіб. / ред.: Я. Й. Малик, М. З. Мальський; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 402 c.

Посилання

• Інтеграція // ЕСУ
• Словник іншомовних слів Мельничука
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Словник української мови в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 35.