ARL 44
ARL-44 | |
---|---|
Тип | важкий танк |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1950–1953 |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1948–1949 |
Виготовлена кількість | 60 |
Характеристики | |
Вага | 48 |
Довжина | 7150 |
Ширина | 3400 |
Висота | 3200 |
Обслуга | 5 |
Калібр | 90 мм DCA 45 |
Приціл | телескопічний |
Броня | сталева катана, лита Лоб: 120 Борт: верх: 50 Корма: 50 Башта: лоб: 110, борт: 60, корма: 60 |
Другорядне озброєння | пара 7,5 мм кулеметів |
Двигун | 760 |
Питома потужність | 12,37 |
Дорожній просвіт | 450 |
Швидкість | шосе: 35,7 |
ARL 44 у Вікісховищі |
ARL 44 — один з французьких танків, розроблений під час Другої світової війни. Базувався на довоєнному піхотному танку B1bis. Після її закінчення було випущено всього 60 таких танків. Загалом танк виявився невдалим, особливо на фоні англійського Центуріона, американських M26 Pershing, М46 Patton і радянського ІС-3.
Історія створення
Відразу ж після звільнення від окупантів у Франції поновилися роботи по створенню власних бойових машин, розпочаті ще до захоплення країни німцями в 1940 році. У 1938 році Франція почала розробку нової машини на базі шасі В1. За проектом танк передбачалося оснастити баштою абсолютно нової конструкції і встановити в ній 75-мм довгоствольну гармату. До моменту захоплення Франції німецькими військами проект все ще перебував у стадії розробки. Конструктори продовжували роботу в таємниці від загарбників, і в 1944 році, відразу ж після звільнення Парижа, нова модель танка була негайно запущена у виробництво. Перший серійний танк був випущений в 1946 році, що являло собою справжній подвиг французької промисловості, особливо якщо взяти до уваги її стан після чотирьох років окупації. Машина отримала позначення ARL-44 і стала називатися перехідним танком.
Спочатку планувалося випустити 300 машин цього типу, але врешті-решт ця кількість скоротилася до 60 одиниць, які надійшли на озброєння 503-го танкового полку і в його складі в перший і останній раз були показані публічно під час військового параду 14 липня 1951 року. Виробництво було доручено фірмі «Рено». А фірма «Шнейдер» поставляла для них башти нового зразка.
Опис конструкції
Гусениці і підвіска були подібні до тих, які використовувалися на В1, але корпус, башта і двигун були розроблені з нуля і не мали аналогів у французькому танкобудуванні. Як головне озброєння була прийнята вдосконалена 90-мм зенітна гармата фірми «Шнейдер» з початковою швидкістю снаряда 830 м / сек. Вона встановлювалися в башті багатогранної форми.
Лобові броньові деталі корпусу були виконані з доцільним нахилом. Механік-водій і його помічник розташовувалися попереду у відділенні управління, а три інших члена екіпажу розміщувалися в башті. Моторно-трансмісійне відділення знаходилося в кормовій частині. Слідом за ARL-44 повинен був піти танк ARL-50, але, не дивлячись на те, що були виготовлені і навіть випробувані кілька прототипів цієї машини, вона не пішла в серійне виробництво, так як до цього моменту французька армія почала отримувати у великих кількостях американські М47. Танк ARL-44 був перехідною конструкцією і нагадував французькі передвоєнні моделі. Він володів достатньою вогневою міццю, гарною бронею і задовільною мобільністю. З 1947 по 1953 рік 60 ARL-44 знаходилися на озброєнні 503-го танкового полку французької армії.
Посилання
Література
- Г.Л. Холявский. Энциклопедия танков 1915-2000 гг. — Харвест, 1998. — ISBN 985-433-253-5.
- Roger Ford. The world's great tanks: From 1916 to the present day. — Barnes & Noble, 1997. — ISBN 978-0760705933.
- Jean-Gabriel Jeudy. Chars de France. — 1997. — ISBN 978-2726883693.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |