31R (UE, UE2)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
опис

UE2

Renault UE Chenillette
Загальні дані
класифікація танкетка
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Франція Франція
компанія-виробник Renault, AMX, Berliet, Fouga, Malaxa
кількість виробів, од. 5284
роки експлуатації 1932-1941
модифікації UE, UE2
основні країни-оператори Франція Франція, Румунія Румунія
Основні параметри
бойова маса, т 2,1
екіпаж, осіб 2
довжина, мм 2880
ширина, мм 1740
висота, мм 1250
кліренс, мм 300
Броня
  лоб корпусу, мм/град. 9
  борт корпусу, мм/град. 6
  корма корпусу, мм/град. 9
  дах корпусу, мм/град. 9
  днище, мм/град. 9
Озброєння
кулемети 7,5-мм MAC
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна Renault 85
потужність двигуна, к.с. (кВт) 35
гусениці 170
швидкість по шосе, км/год. 30
запас ходу по шосе, км 100
питома потужність, к.с./т 16,7

Renault UE Chenillette був легким бронетранспортером (чи інакше танкеткою) випускався у Франції між 1932 і 1940 роками. Повна офіційна назва — Chenillette de ravitaillement d'infanterie 31R або танкетка постачання піхоти. Танкетка була розвитком англійської «Віккерс-Карден-Лойд Мк IV». Вона була розроблена фірмою Renault в 1931 р. на основі концепції британської танкетки Carden-Loyd та вироблялася на заводах фірм Renault Bertiet, AMX, Fouga. У період з 1932 по 1940 рік було випущено 4496 танкеток модифікацій UE і UE2.

Серійні модифікації[ред.ред. код]

Експорт[ред.ред. код]

Румунія спочатку закупила 178 шт, а потім стала випускати по ліцензії, під назвою Melaxa, випустивши 126 шт.

Ще 10 шт. закупив Китай.

Трофеї[ред.ред. код]

Німеччина деякий час використовувала трофейні французькі танкетки під назвою — UE 630 (f). Більше — 3000 шт.

64 танкетки як трофеї дісталося Італії, де також продовжили службу.

При формуванні польських збройних сил на території Франції, до їх складу також було включено деяку кількість цих танкеток.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Найбільш широко ці танкетки використовувалися французькою армією. За штатом вони входили в усі з'єднання піхоти та кавалерії як транспортні машини або артилерійські тягачі. В останньому випадку вони буксирували переважно 25-мм протитанкові гармати SA34. У кожному піхотному полку належало мати 9 машин, а в моторизованому — 18. На момент початку війни в сухопутних військах Франції налічувалося 3500 гусеничних тягачів. Більшість танкеток взяли участь в битвах 1940 р.. Після укладення перемир'я багато машин дісталося вермахту.

Основна частина танкеток, захоплених німцями, була озброєна кулеметами MG-34 та використовувалася для охорони аеродромів від нападу диверсантів, а також для боротьби з партизанами. Неозброєні танкетки використовувалися в підрозділах зв'язку сухопутних сил і Люфтваффе для прокладки кабельних ліній зв'язку, замінюючи в цій якості німецькі бронетранспортери Sd. Kfz.251/11.

Проти СРСР ці танкетки найбільш широко використовувала румунська армія. Перед нападом 22 червня 1941 р. в румунських збройних силах перебувало 178 Renault UE. У це число входили 126 UE «Malaxa» румунського виробництва (за ліцензією) і 52 машини французького виробництва: 13Renault UE, куплених до початку війни у Франції і 39 танкеток, переданих вже німцями з власних трофеїв після розгрому Франції. Румунська армія переважно використовувала ці танкетки як тягачі 47-мм протитанкових гармат «Шнейдер». За штатом у кожній протитанковій роті знаходилося 12 машин. Більшість з цих тягачів було знищено або захоплено радянськими військами в перші два роки війни.

Література[ред.ред. код]

  • И.Шмелёв «История танка».


Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.