Пелагонія

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 28 травня 2020, заснована на цій версії.

Супутниковий знімок Пелаґонії, жовтим показано державний кордон Північної Македонії та Греції

Пелаґонія або Пелагонія (мак. Пелагонија, грец. Πελαγονíα) — нині назва найбільшої котловини в історико-географічній області Македонія, яка нині поділена між двома європейськими державами: Північною Македонією та Грецією.

Історія

В античну добу Пелаґонія — назва регіону у складі Македонського царства, обмеженого на півночі Дарданією, Іллірією — на північному заході, Пеонією — на сході та Лінкестією — на півдні та південному заході. Область населяли племена фрако-іллірійців, пелогійців, пеонійців, а близько 1900 до н. е. — ахейці та еолійці. Більшість дослідників вважає Пелагонією колискою мікенських племен. Страбон згадує Пелаґонію, називаючи її Триполітією, маючи на увазі три прадавніх поліси Пелагонії. Крім того у вересні 1259 року відбулась Пелагонійська битва між Нікейською імперією, Епірським деспотатом, Сицилією та Ахейським князівством.

Географія

Пелаґонія — це котловина, яка об'єднує три долини: Прилепське поле, Бітольське поле (у складі Північної Македонії), а також Леринське поле у складі Грецької республіки. В межах Пелаґонії нині розвиваються македонські міста Бітола та Прілеп, а також грецьке місто Флорина. Через Пелаґонію проходить державний кордон між двома респіблками Меджитлія—Нікі.