Андреа Орканья
Андреа ді Чоне | ||||
---|---|---|---|---|
Andrea di Cione, Andrea Orcagna | ||||
Мадонна з немовлям, ангелами, святими. 1345/50. Музей мистецтва. Сент-Луїс | ||||
При народженні | Andrea di Cione di Arcangelo | |||
Народження | 1308 Флоренція | |||
Смерть | 25 серпня 1368 | |||
Флоренція | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Флоренція | |||
Діяльність | художник, скульптор, архітектор, поет | |||
Напрямок | Готика | |||
Роки творчості | 1344[1] — 1368[1] | |||
Вчитель | Андреа Пізано і Джотто | |||
Твори | Вівтарі, сакральний живопис | |||
Брати, сестри | Якопо ді Чоне[2], Нардо ді Чоне[2] і Маттео ді Чоне | |||
Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей мистецтва Метрополітен[3], Рейксмузей, Палаццо Веккйо, Museum Catharijneconventd, Aartsbisschoppelijk Museumd, Галерея Уффіці, Художня галерея Єльського університету і Музей фюрера | |||
| ||||
Андреа Орканья у Вікісховищі | ||||
Андреа ді Чоне (італ. Andrea di Cione di Arcangelo), званий Орка́нья (італ. Orcagna) (видозмінене Архангел) (1308 - 25 серпня 1368) - флорентійський художник, скульптор, архітектор, золотар, поет доби середньовіччя.[4]
Біографія
Основи ремесла здобував у майстерні батька золотаря Чіоне і художній майстерні разом з братами Якопо ді Чоне, Нардо ді Чоне, Маттео ді Чоне[5]. Родинна майстерня ді Чоне вийшла на перші ролі у Флоренції після епідемії чуми 1348 року. Згодом був пов'язаний з майстернями Андреа Пізано та Джо́тто ді Бондо́не. Одним з його визначних творів вважають вівтар-поліптик "Христос на троні з святими" для каплиці Строззі у флорентійському костелі Santa Maria Novella (1357). Був майстром мулярів при будівництві костелу Орсанмікеле у Флоренції, де у бічній наві зберігся табернакль його авторства. Був членом найпрестижнішого з семи цехів Флоренції Arte dei Medici e Speziali, куди належали лікарі, фармацевти і малярі. Ймовірно, задля можливості вести будівельні роботи вступив 1352 до цеху каменярів і столярів.
Андреа брав участь у будівництві флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре, два роки майстром мулярів на будівництві катедри в Орв'єто[6], де виконав мозаїки на фасаді (1359-1360)). Вважають, що він виконав у Флоренції фрески на хорах костелу Santa Maria Novella, розп'яття у базиліці св. Духа (італ. Santo Spirito)[7], частини Тріумфу смерті в базиліці Санта-Кроче.
Лоджію деї Ланці (італ. Loggia della Signoria) часом називають Лоджія Оркагні (італ. Loggia Orcagni), хоча дослідження показали, що будівництво вів його однофамілець Бенчі ді Чоне.
Джерела
- Gert Kreytenberg: Orcagna (Andrea di Cione). Ein universeller Künstler der Gotik in Florenz Philipp von Zabern Verlag, Mainz, München 2000 - ISBN 3-8053-2693-9.
- Luisa Marcucci: ANDREA di Cione Arcagnuolo. In: Alberto M. Ghisalberti (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 3 (Ammirato–Arcoleo), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1961 (italienisch).
- Orcagna. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band 26, E. A. Seemann, Leipzig 1932.
- Giorgio Vasari: Vita di D’Andrea di Cione Orcagna. in Vasari: Le vite dei più eccellenti pittori, scultori e architetti. Newton Compton Editori, Rom 2010, ISBN 978-88-541-1425-8, S. 212 ff.
Посилання
Примітки
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/459005
- ↑ di Giorgio Vasari. ANDREA DI CIONE ORGAGNA
- ↑ "Charles+Callahan+Perkins"&hl=pl&ei=JaFeTMumB Charles Callahan Perkins: Tuscan sculptors: their lives, works, and times. (англ.)
- ↑ Duomo di Orvieto (іт.)
- ↑ [1]