Юхно Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:18, 1 серпня 2020, створена RarBot (обговорення | внесок) (Заміна ''одружився на'' -> ''одружився з'')
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхно Іван Олександрович
Народився1 серпня 1936(1936-08-01) (88 років)
Мурафа
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, письменник
Alma materПолтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
ЖанрІсторія

Іван Олександрович Юхно (нар. 1 серпня 1936 Мурафа, Краснокутський район, Харківська область) — журналіст, письменник та краєзнавець.

Також художник-аматор. Дослідник українського млинарства.

Життєпис

Навчання

До школи пішов 1944. Навчався у рідному селищі. Після закінчення 7 класів пішов навчатися до ФЗУ (фабрично-заводські училища) на спеціальність токаря.

1955–1958 відбував службу в Середній Азії.

Після армії жив у с. Піщане Кременчуцького району, де працював слюсарем і водночас навчався у вечірній школі. Далі — Полтавський педінститут, історичний факультет.

Будучи студентом одружився з однокурсницею.

Робота

Після закінчення інституту  — на Хмельниччині, через рік повернувся до Полтавщини, де працював у Семенівській школі учителем історії.

1969  — переїхав до Краснокутську, де працював у редакції газети «Червоний промінь», також в освітніх закладах, займався реставраційною й краєзнавчою роботою.

Автор передмови до історичної повісті С. Д. Бабакова «Краснокутська трагедія», де автор змалював події квітня 1921 р., пов'язані з рейдом махновської групи під керівництвом Ф. Ю. Щуся теренами Краснокутщини. Завдяки Івану Олександровичу, Бабаков поліпшив повість тим, що прибрав комуністичну патетику.

Іван Олександрович свого часу здружився з родиною Войцеховичів. Він же був ініціатором перепоховання тіла В. О. Войцеховича з Байкового цвинтаря в рідному Краснокутську.

Ініціював створення в Краснокутську музею Войцеховича, але не отримав приміщення. Зібрані унікальні предмети-експонати, які Іван Олександрович передав на зберігання в школі, щезли.

1998  — оселився на Полтавщині в селищі Новоселівка, де мешкає донині.

Творчий доробок

  • «Край мій краснокутський»  — 2003. (історичний нарис)
  • «Край наш краснокутський»  — 2008 (доповнений нарис у співавторстві з М. Ф. Куксою).
  • «Мистецтво Слобожанщини»

Джерела