Кархут Спиридон Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:33, 27 серпня 2020, створена DimonBot (обговорення | внесок) (Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦКатегорія:Священники УГКЦ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Спиридон Кархут
Народився30 вересня 1869(1869-09-30)
Новосілка, Заліщицький район, Тернопільська область, СРСР
Помер17 березня 1931(1931-03-17) (61 рік)
Львів, Польська Республіка
ПохованняЛичаківське кладовище
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященик
Alma materЛьвівська академічна гімназія, Львівський університет
Титулдоктор філософії
КонфесіяУГКЦ

Ка́рхут Спиридо́н Васи́льович (30 вересня 1869, Новосілка Костюкова — 17 березня 1931, Львів) — священик УГКЦ, мовознавець, перекладач, педагог, доктор філософії.

Життєпис

1887 р. закінчив Львівську академічну гімназію, а також 1891 р. богословський та 1903 р. філософський факультети Львівського університету.

1892 р. рукопокладений на священика та скерований на Станіславщину.

19031906 рр. — учитель чоловічої гімназії і водночас викладач Українського інституту для дівчат у Перемишлю, згодом один з засновників та перший директор 1-ї української приватної дівочої гімназії Сестер Василіянок у Львові.

Від 1908 – радник Митрополичої греко-католицької консисторії.

1914 р. йому присвоєне почесне звання доктора філософії.

Делегат УНРади ЗУНР (жовтень-листопад 1918 р.).

Декан філософського факультету (1930–31) греко-католицької богословської академії.

Після 1-ї світової війни — професор богословської семінарії та богословської академії у Львові.

Похований на Личаківському кладовищі, поле 32.

Праці

Автор праць: «Граматика української церковнослов'янської мови сучасної доби в зв'язку зі старослов'янською мовою: Фономорфологія» (1927), статей у богословських виданнях.

Редактор «Служебника» (1925).

1911 р. переклав та видав із власною передмовою «Життєпис Перікла» Плутарха. Перекладав із давньогрецької богослужебні книги.

Могила на Личаківському кладовищі

Джерела