Новосілка (Заліщицька міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новосілка
Церква святого архистратига Михаїла
Церква святого архистратига Михаїла
Церква святого архистратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060170220017095
Облікова картка Новосілка 
Основні дані
Засноване 1530
Населення 1 691
Територія 23.260 км²
Густота населення 72.7 осіб/км²
Поштовий індекс 48654
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д. / 48.71250° пн. ш. 25.92028° сх. д. / 48.71250; 25.92028Координати: 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д. / 48.71250° пн. ш. 25.92028° сх. д. / 48.71250; 25.92028
Водойми Хрумова
Відстань до
районного центру
22 км
Місцева влада
Адреса ради 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Новосілка. Карта розташування: Україна
Новосілка
Новосілка
Новосілка. Карта розташування: Тернопільська область
Новосілка
Новосілка
Мапа
Мапа

CMNS: Новосілка у Вікісховищі

Вежа замку (17 ст.)
Церква святого архистратига Михаїла (1900)
Усипальниця Шелінських.(19 ст.)
Меморіал борцям за волю України

Новосі́лка — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Хромава, на південному сході району. Раніше називалося Новосілка-Костюкова. До Новосілки приєднано хутір Перемитівка.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[1]

Населення — 1691 особа (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Трипільське поселення етапу В – в урочищі Вепрів. Черняхівське поселення на полі Стіжки, віддаленому на чотири кілометри на схід від села, на схилі неглибокого яру. В 1931 році Т.Сулімірський виявив житло, залізну сокиру з кістяним клином, глиняне пряслице, рогове долото, кілька уламків кружальних посудин, сірої та червоної ліпної кераміки. Дві римські монети, серед яких один срібний динарій. Давньоруський могильник розміщений в урочищі “Чагор” і “Петринське”, виявлено підплитові трупопокладення. [2]

В першій половині 17-го століття воєвода Костюк на стрімкому пагорбі в лісі будує замок для захисту від турків. З трьох сторін замок омиває вода. Зараз від замку залишилися тільки руїни однієї башти і висохлі два струмки, які впадали у річку Хромову і обмивали замок. Воєвода Костюк, який переселився в замок, дав наділи землі своїм людям для будівництва осель. І перших хто поселився на території нашого села, був фірман Костюка – Рак. Він поселився в південно-західній частині села і в честь свого першого поселення вулиця носить назву Раків Кут. Люди, які поселилися вниз по річці на південь від замку, дали своїй вулиці назву Нижній Кут (тепер Нижник), тому що вона розташована внизу (найнижче) від інших вулиць села. А ті, хто поселився поблизу замку, назвали свою вулицю Підзамок. Вулиця Підлісок була найвіддаленіша від замку, під самісіньким лісом, тому й мала таку назву.

Перша писемна згадка — 1530[3].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар» та інші, кооператива.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ, Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, дитячий навчальний заклад «Веселка».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021. 
  3. Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994. — С. .
  4. КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024. 
  5. Щербак Л. Федькович Юрій Адальбертович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 656. — ISBN 978-966-528-279-2.

Література[ред. | ред. код]