Піноккіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ляльки Піноккіо у сувенірному магазині Флоренції

Піноккіо (італ. Pinocchio) — головний герой книги італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо» (1883).

Це оповідання стало найвідомішим твором дитячої літератури в Італії і згодом у всьому світі. Слово піноккіо (італ. pinocchio) на тосканському діалекті означало сосновий горішок. У казці Піноккіо — дерев'яна лялька, хлопчик з довгим носом, якого зробив з дерева столяр Джепетто. Як тільки лялька почала ходити, вона втекла з хати Джепетто до міста назустріч власній долі. Після різних пригод та зустрічей з шахраями Лисицею, Котом, власником лялькового театру Вогнежором, страшним морським чудовиськом та доброю Феєю Піноккіо обертається у справжнього хлопця.

З часу публікації оповідання у 1883 році Піноккіо став одним з найвідоміших казкових персонажів. Його образ має певне педагогічне значення: кожен раз коли Піноккіо бреше у нього збілшується ніс і він обертається у хлопчика тільки тоді, коли допомагає іншим. Таким чином, через цей образ діти мали усвідомлювати наслідки нечемної поведінки та винагороди за добрі вчинки. Історія Піноккіо була перекладена багатьма мовами світу і адаптована в інших культурах. Найвідомішими адаптаціями цього оповідання є Пригоди Цепфеля Керна німецького письменника Отто Бірбаума та Золотий ключик, або пригоди Буратіно російського письменника Олексія Миколайовича Толстого.

Див. також

Примітки

  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання