Кедров-Зіхман Оскар Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:00, 3 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 жовтня 2020, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кедров.
Оскар Карлович Кедров-Зіхман
Oscar-Heinrich-Adolf Sichmann
Народився12 грудня 1885(1885-12-12)
Тукумс, Курляндська губернія
Помер12 лютого 1964(1964-02-12) (78 років)
Москва
ПохованняНоводівочий цвинтар (Москва)
КраїнаСРСР СРСР Російська імперія
Діяльністьхімік
Галузьагрохімія, сільськогосподарські науки[1], вапнування ґрунтів[1], добрива[1] і applied chemistryd[1]
Alma materЗлатопільська чоловіча гімназія, Київський університет Святого Володимира
Науковий ступіньакадемік Академії наук БССРd, доктор сільськогосподарських наук (1934), доктор хімічних наук (1936), Q62562990? (1935) і Q66677712?
Вчене званняпрофесор
Знання мовросійська[1]
ЗакладБілоруська сільськогосподарська академія, Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва, All-Russian Scientific Research Institute of Agrochemistry named after D.N. Pryanishnikovad і Q123018612?
УчасникГромадянська війна в Росії
ПартіяКПРС
Конфесіяпротестантизм
У шлюбі зОльга Едмундівна
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Кедров-Зіхман Оскар Карлович (нар.12 грудня 1885, Тукумс, Курляндська губернія — пом.12 лютого 1964, Москва) — радянський вчений, агрохімік. Академік ВАСГНІЛ (з 1935).

Життєпис

Родина

Народився 12 грудня 1885 року в сім'ї тукумського селянина[2].

Навчання

Оскільки сім'я переїхала до Златополя, Оскар-Гейнріх-Адольф Зіхман 1896 року почав навчатися у підготовчому класі Златопільської чоловічої гімназії[3], яку успішно закінчив (випуск 1905 року, атестат № 832)[4].

Подальшу освіту здобував в Київському університеті (диплом хіміка від 1913 року).

Трудова діяльність

Працював агрономом-практикантом Департаменту землеробства (1913-1914) і Київського губернського земства (1914-1915), агрохіміком Миронівської селекційно-дослідної станції (1915-1917). Асистент Київської обласної сільськогосподарської дослідної станції (1917-1920). Заступник завідувача Київським Губземвідділом і завідувачем відділом сільськогосподарської освіти Губпрофосвіти; асистент Київського політехнічного інституту (1920-1921). Викладач (1921-1923), завідувач кафедрою агрономічної і органічної хімії, декан робітфаку, декан агрофаку і заступник ректора Горецького СГІ (1923-1931), одночасно керівник групи фосфору НДІ добрив (1930-1931). Завідувач кафедрою агрохімії Московського інституту рослинництва (1930-1941). Керівник лабораторії вапнування ґрунтів ВНДІ добрив, агротехніки і агроґрунтознавства (1932-1964), одночасно заступник голови секції агрохімії ВАСГНІЛ (1935-1950), член Ради наукової експертизи Держплану СРСР (1945-1946).

Наукові здобутки

Розробив ряд важливих напрямів у агрохімії і ґрунтознавстві. Одним з перших в СРСР розгорнув роботу зі всебічного вивчення питань вапнування кислих ґрунтів і його впровадження в практику. Організатор і керівник лабораторії вапнування ґрунтів при ВНДІ добрив і агроґрунтознавства. Розробив різні прийоми підвищення ефективності вапняних добрив і поєднання вапнування із застосуванням органічних добрив і мікроелементів. Сформулював основне теоретичне положення сучасного вапнування. Довів, що вапнування ґрунтів сприяє переходу в доступний для рослин стан різних поживних речовин. Була показана можливість широкого застосування величезних запасів доломітового борошна і доломітизованих вапняків, а також різних магнієвмісних відходів промисловості, що дозволило не тільки розширити асортимент вапняних препаратів майже вдвічі, але й вирішити проблему зниження кислотності піщаних і супіщаних дерново-підзолистих ґрунтів.

Автор близько 200 наукових робіт, в тому числі 8 монографій.

Останні роки життя

Помер 12 лютого 1964 року у Москві і похований на Новодівочому цвинтарі[5].

Сім'я

Дружина — Ольга Едмундівна, (1894—1970), кандидат сільськогосподарських наук, співробітник Всесоюзного інституту агротехніки і агроґрунтознавства.

Вибрані наукові праці

  • Вапнаванне глеба у БССР. Мн., 1951. (біл.)
  • Известкование почв и применение микроэлементов. М.: Сельхозгиз, 1957. (рос.)
  • Основные вопросы известкования дерново-подзолистых почв Советского Союза. М., 1957. (рос.)

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які бажають скласти іспит зрілості в 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 611 С. 160зв.(рос.)
  3. ↑ Державний архів Кіровоградської області. Екзаменаційний список осіб для вступу в 1-й клас в 1896 році. Ф. 499 опис 1 справа 504 С. 8(рос.)
  4. ↑ Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 3(рос.)
  5. ↑ Кедров-Зихман Оскар Карлович//Сайт, посвящённый захоронениям Новодевичьего кладбища(рос.)

Посилання

Джерела

Див. також

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кедров-Зіхман_Оскар_Карлович&oldid=29717923