Левицький Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:17, 3 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Левицький Олексій Михайлович
Народився 27 жовтня 1904(1904-10-27)
село Барятино Богородицького повіту Тульської губернії
Помер після 1991
Москва, СРСР
Громадянство Російська імперія→СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький.

Олексій Михайлович Левицький (27 жовтня 1904(19041027), село Барятино Богородицького повіту Тульської губернії, тепер Тульської області, Російська Федерація — після 1991, Москва) — радянський діяч, номенклатурник, виконувач обов'язків 2-го секретаря ЦК КП(б) Білорусі. Член ЦК КП(б) Білорусі у січні 1938 — травні 1940 р. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі у січні — травні? 1938 р. Входив до складу особливої трійки НКВС СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія

Народився у родині акцизного чиновника. У 1919 році вступив до комсомолу. У жовтні 1919 — травні 1921 року — червоноармієць Комуністичного полку РСЧА. Учасник Громадянської війни в Росії.

Член РКП(б) з 1920 року.

У травні 1921 — вересні 1922 року — інструктор, завідувач відділу Бельовського повітового комітету РКП(б) Тульської губернії. У жовтні — грудні 1922 року — інформатор Тульського губернського комітету РКП(б). У грудні 1922 — серпні 1924 року — інструктор, завідувач відділу Єпіфанського повітового комітету РКП(б) Тульської губернії. У серпні 1924 — січні 1925 року — секретар Єпіфанського районного бюро РКП(б) Тульської губернії.

У січні 1925 — травні 1928 року — уповноважений повітового профспілкового бюро, завідувач відділу Серебрянопрудського районного комітету ВКП(б), голова виконавчого комітету Серебрянопрудської районної ради Московської губернії. У травні 1928 — березні 1929 року — голова виконавчого комітету Дубенської районної ради Тульської губернії.

У березні 1929 — серпні 1930 року — завідувач відділу Кредитної селянської спілки, інструктор Тульського окружного виконавчого комітету, заступник начальника Тульського окружного земельного управління.

У серпні 1930 — березні 1933 року — 1-й секретар Чернського районного комітету ВКП(б) Московської області. У березні 1933 — липні 1937 року — 1-й секретар Сасовського районного комітету ВКП(б) Московської області.

У липні — серпні 1937 року — начальник Московського обласного земельного управління.

11 серпня 1937 — 30 березня 1938 року — виконувач обов'язків 2-го секретаря ЦК КП(б) Білорусі. У цей період входив до складу особливої трійки, створеної за наказом НКВС СРСР від 30.07.1937. У травні — вересні 1938 року — у розпорядженні ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1938 — листопаді 1941 року — студент Сільськогосподарської академії імені Тимірязєва.

З листопада 1941 року — в Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. У листопаді 1941 — серпні 1946 року — комісар Горьковського танкового училища, начальник політичного відділу 15-ї танкової бригади 5-ї гвардійської танкової армії, інспектор політичного відділу 5-ї гвардійської танкової армії.

У вересні 1946 — липні 1950 року — голова виконавчого комітету Луховицької районної ради депутатів трудящих Московської області.

У липні 1950 — вересні 1953 року — начальник Московського обласного управління сільського господарства. У вересні 1953 — квітні 1956 року — начальник Московського обласного управління сільського господарства і заготівель.

У квітні 1956 — вересні 1957 року — заступник міністра сільського господарства СРСР.

У вересні 1957 — березні 1968 року — відповідальний секретар постійного робочого апарату Економічної комісії Ради національностей Верховної Ради СРСР.

З січня 1968 року — на пенсії, з березня 1968 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. У листопаді 1973 — листопаді 1981 року — секретар партійного бюро житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) № 23 житлового управління Октябрського району міста Москви.

Звання

  • гвардії майор
  • підполковник

Нагороди

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левицький_Олексій_Михайлович&oldid=29720460