British Leyland

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
British Leyland
Типбізнес
підприємство і автомобілебудівна компанія
Організаційно-правова форма господарюваннянепублічне акціонерне товариство
Галузьавтомобільна промисловість
Попередник(и)British Motor Corporation, British Motor Holdingsd, Leyland і Marshall, Sons & Co.d
Наступник(и)
(спадкоємці)
Rover Group і Leyland DAFd
Засновано1968
Закриття (ліквідація)1986
Штаб-квартираLongbridged і Cowley[d]
Продукціялегковий автомобіль
вантажний автомобіль
автобус
трактор
Дочірні компаніїLand Rover, Jaguar, Unipartd, Austin Motor Company, Leyland Busd, Leyland Trucksd, Coventry Climaxd, Prestcoldd і Aveling-Barfordd
CMNS: British Leyland у Вікісховищі

«Бритіш Лейланд» (англ. British Leyland Motor Corporation Ltd; скор. BLMC) — британська автомобілебудівна компанія, утворена у Великій Британії в 1968 році. Була частково націоналізована в 1975 році британським урядом як холдинг British Leyland Ltd, в 1978 році перетворена у BL Ltd (пізніше BL PLC).[1][2] До складу холдингу увійшла більшість незалежних британських автомобілебудівників, яким належало до 40 % британського легкового авторинку[3], причому, деякі з марок вважалися найстарішими у галузі.

Незважаючи на випуск автомобілів Jaguar, Rover і Land Rover, а також бестселера Mini, компанія British Leyland зазнала невдачі.[4] Після банкрутства в 1986 році перейменована на Rover Group (згодом в MG Rover Group), яка в свою чергу збанкрутувала в 2005 році. British Leyland належав бренд MG, а також історичні марки Остін (Austin), Морріс (Morris) та Wolseley, що перейшли у володіння китайської компанії SAIC, з якою MG Rover перед цим намагалася утворити рівноправне партнерство.

Посилання

  1. A Catalogue of the Papers of Leyland Motor Corporation Ltd. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 11 березня 2018.
  2. British Leyland Motor Corporation, Ltd. — Britannica Online Encyclopedia
  3. The politics of building cars. BBC News. 7 Apr. 2005. Процитовано 27 Apr. 2010.
  4. Austin Rover Online. Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 11 березня 2018.