Кіліманджаро (національний парк)
3°4′ пд. ш. 37°22′ сх. д. / 3.067° пд. ш. 37.367° сх. д. | |
Країна | Танзанія |
---|---|
Розташування | Танзанія |
Площа | 1668 км² |
Засновано | 1973 |
Оператор | Tanzania National Parks (TANAPA) |
Світова спадщина ЮНЕСКО | |
Назва ЮНЕСКО: | Kilimanjaro National Park |
Країна: | Танзанія |
Тип: | Природний |
Критерії: | vii |
Об'єкт №: | 403 |
Регіон ЮНЕСКО: | Африка |
Зареєстровано: | 1987 (11 сесія) |
Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО |
Вебсторінка | tanzaniaparks.com/kilimanjaro-national-park/ |
Кіліманджаро у Вікісховищі |
Націона́льний парк Кіліманджа́ро — національний парк Танзанії, розташований на півночі країни. На території парку знаходиться найвища вершина Африки — Кіліманджаро.
З 1987 року парк є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Фізико-географічна характеристика
Національний парк Кіліманджаро розташований на території однойменного регіону біля міста Моші, за 128 км від Аруші. Межі парку пролягають переважно на висоті 2700 метрів над рівнем моря[1], крім того парк включає шість коридорів через лісовий масив нижче цього рівня[2].
До 2005 року площа парку становила 753 км²[2], ще 1078 км² займав лісовий резерват навколо парку. У 2005 році територія парку була розширена[3] і зараз становить 1668 км²[1] .
Підкорення гірської вершини є основною метою туристів, яких буває більш 10 000 щорічно. В парку прокладено шість маршрутів сходження, найпопулярнішим є Марангу-Трейл[2]. Крім цього, в парку можна подивитися плато Шира, і половити форель в озері Чала, розташованому в кратері на південно-східному схилі.[1]
Охорона території
Ще в 1910 роках німецький колоніальний уряд прийняв рішення про охорону гірського масиву. У той час був створений мисливський резерват, який в 1921 році змінив статус і став лісовим резерватом. У 1973 році уряд Танзанії оголосив про створення національного парку на горі вище рівня зростання дерев (2700 метрів), а в 1977 році парк відкрили для туристів. У 1987 році парк був включений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Танзанії.[2]
В даний час парк розділений на сім зон, серед яких зона інтенсивних пішохідних маршрутів, пішохідні зони малої інтенсивності в гірській і рівнинній частинах, зона адміністрації, культурна зона і зона денного використання. Найосяжнішою є зона дикої природи. Загальна кількість службовців парку в 1995 році становило близько 150 чоловік.[2]
Основними проблемами парку є незаконне вирубування лісу на дрова, мисливство та збирання меду. Крім того, небезпеку становлять пожежі, які часто трапляються в південно-західній частині парку, найпопулярнішій серед туристів.[2]
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Mount Kilimanjaro National Park (англ.). Tanzania National Parks. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 10 жовтня 2010.
- ↑ а б в г д е Kilimanjaro National Park (PDF) (англ.). World Conservation Monitoring Center. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 10 жовтня 2010.
- ↑ Expansion of the National Parks (англ.). Tanzania National Parks. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 10 жовтня 2010.