Координати: 51°42′2″ пн. ш. 32°47′33″ сх. д. / 51.70056° пн. ш. 32.79250° сх. д. / 51.70056; 32.79250

Верба (Новгород-Сіверський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верба
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Коропський район
Рада Вербівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA74060050040039709
Основні дані
Засноване 1399
Населення 1085
Площа 8,337 км²
Густота населення 130,14 осіб/км²
Поштовий індекс 16222
Телефонний код +380 4656
Географічні дані
Географічні координати 51°42′2″ пн. ш. 32°47′33″ сх. д. / 51.70056° пн. ш. 32.79250° сх. д. / 51.70056; 32.79250
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми р. Вербка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Короп
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради 16222, Чернігівська обл., Коропський р-н, с..Верба, вул.Молодіжна,7
Карта
Верба. Карта розташування: Україна
Верба
Верба
Верба. Карта розташування: Чернігівська область
Верба
Верба
Мапа
Мапа

Верба́ — село в Коропському районі Чернігівської області. Населення становить 1085 осіб. Орган місцевого самоврядування — Вербівська сільська рада і центр сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковане с. Осьмаки. Розташоване за 35 км (через смт. Понорниця), до районного центру смт. Короп та за 12 км до шосе Новгород-Сіверський — Чернігів.

Географія

Селом протікає річка Вербка, ліва притока Убіді.

Історія

Вперше згадується у 1399 році. Була дерев'яна Троїцька церква, але потім з неї зробили земську школу у зв'язку з відкриттям нової церкви на початку ХХ ст.

10 січня 1688року гетьман Іван Мазепа підтверджує колишньому понорницькому сотникові Андрію Нестеренку власність на Османівський млин на р. Верба під с. Верба[1].

У роки Голодомору 1932-1933р.р. у селі загинуло щонайменше 24 людини.

У с. Вербі були: садиба колгоспу «Більшовик» (його спеціалізація — відгодівля ВРХ), цегельний цех, тартак (лісопильний з-д), відділення зв'язку, дві 8-річні школи, 2 ФАПи, дитсадок, будинок культури на 240 місць.

Пам'ятники:

  • обеліск слави (1970 р.) в пам'ять про односельців, які полягли (290 чол.) в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників;
  • надгробок (1970 р.) на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 р. при визволенні села від гітлерівців.

Дерев'яна церква

В 2014 році розпочалося дерев'яної церкви виключно з дерева. У будівництіві використовують тільки сокиру, інший металевий інструмент не використовується[2].

Див. також

Примітки

  1. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 70, док.211.
  2. Будівництво храму без цвяхів

Посилання