Львівський коледж транспортної інфраструктури
| коледж | ||||
| Львівський коледж транспортної інфраструктури | ||||
 | ||||
| 49°49′30″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8250000000277780° пн. ш. 24.03750000002778009° сх. д.Координати: 49°49′30″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8250000000277780° пн. ш. 24.03750000002778009° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Засновано | 1940 | |||
| Приналежність | Міністерство освіти і науки України | |||
| Директор | Гревцов Сергій Веніамінович | |||
| Сайт: | www.lkti.lviv.ua | |||
| Адреса: | вул. Снопківська 47, Львів, 79011 | |||
 | ||||
Львівський коледж транспортної інфраструктури (до 2012 року — Львівський технікум залізничного транспорту) — вищий навчальний заклад України І-ІІ рівнів акредитації, що знаходиться у місті Львові.
Технікум входить у комплекс з Українською державною академією залізничного транспорту і з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту[1].
Навчання здійснюється за контрактом та за державним замовленням. На денному та заочному відділеннях навчається 2500 студентів: 1300 — на денній формі навчання, 1200 — на заочному відділенні.
Історія
1908 року у Львові була відкрита Державна промислова школа. До 1940 року школа готувала спеціалістів: електромеханіків, електромонтерів, машиністів парових котлів, машиністів паровозів, радіотелефоністів та радіотелеграфістів, колійників.
У 1940 році наказом народного комісара Наркомату шляхів сполучення СРСР на базі Механічного, Електромеханічного та Колійного ліцеїв був створений Львівський технікум залізничного транспорту.
В роки німецько-радянської війни й тимчасової окупації Львова німецькими військами підготовка кадрів для залізниць не проводилась.
У 2012 році технікум був перейменований у «Львівський коледж транспортної інфраструктури».
У повоєнні роки коледжом було підготовлено понад 35000 спеціалістів для залізничного транспорту.
Будівля
Будівля коледжу по вулиці Снопківській, 47 споруджена у 1905—1909 роках спеціально для Державної промислової школи за проектом архітектора Владислава Садловського (за участі Адольфа-Віктора Вайса), скульптор Петро Війтович (скульптури «Мистецтво» та «Праця» над центральним входом).
23 вересня 2008 року будівля внесена до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[2].
Спеціальності
- Монтаж, обслуговування та ремонт автоматизованих систем керування рухом на залізничному транспорті.
- Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тягового рухомого складу.
- Технічне обслуговування і ремонт пристроїв електропостачання залізниць.
- Організація перевезень і управління на залізничному транспорті.
- Бухгалтерський облік.
Відомі випускники
- Андрусяк Богдан Олексійович — український поет, член НСПУ.
- Ємець Іван Артемович — почесний залізничник СРСР, начальник Одеської і Прибалтійської залізниць.
- Луцишин Іван Богданович (1988—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Піх Богдан Петрович — Заслужений працівник транспорту України, начальник Львівської залізниці.
- Ткачук Леонід Феофанович — депутат Львівської обласної ради, президент ФК «Карпати».