Вулиця Снопківська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Снопківська
Львів
Початок Снопківської
Початок Снопківської
Місцевість Снопків
Район Галицький район (Львів)
Колишні назви
польського періоду (польською) Gibówka
Загальні відомості
Координати початку 49°49′42″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.8284083° пн. ш. 24.0340139° сх. д. / 49.8284083; 24.0340139
Координати кінця 49°49′27″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8242667° пн. ш. 24.0377333° сх. д. / 49.8242667; 24.0377333
Поштові індекси 79011 [1]
Транспорт
Автобуси № 5
Маршрутні таксі № 28, 73, 74, 78, 90
Рух односторонній, крім маршруток
Покриття асфальт, бруківка (частково)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ЛДКДУМ ім. І. Труша
Поштові відділення № 11 вул. І. Франка 93 [1]
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Снопківська (Львів) на Вікісховищі

Ву́лиця Сно́пківська — вулиця в Галицькому районі Львова. Простягається на південний схід — від стику вулиць Волоської, Людкевича, Кубійовича і Франка до Стуса.

Забудова вулиці: сецесія, конструктивізм, нова забудова межі ХХ і XXI століть.

По вулиці Снопківській ще в середині XX ст. протікала р. Полтва, яка утворювала на нинішній вул. Стуса великий ставок, завдовжки близько 100 м і завширшки близько 20 м.

Вулиця Стуса (до 1991 р. вул. Островського), до 1930-х була частиною вул. Снопківської.

У грудні 1963 вулицею Снопківською пролягла траса тролейбусного маршруту № 4, кільце кінцевої зупинки було розташовано в підніжжі парку Залізна Вода. Влітку 1967 цю трасу почали використовувати для маршруту № 1 (до поч. 1967 курсував до головного вокзалу).[2]

Влітку 2008 від вулиці Снопківської вулицею Стуса почали прокладати трамвайну лінію, що мала сполучити центр Львова через Снопків із Сиховом, але будівництво було припинено у зв'язку з відсутністю грошей на цей проект. 14 липня 2014 року ще раз почалось будівництво — цього разу з боку Сихова.

Назва[ред. | ред. код]

  • Назву Снопківська вулиця має від 1871 року, тому що на той час вона вела до фільварку Снопків.
  • З 1863-го називалася Залізної Води, оскільки вела до парку Залізна Вода.
  • До 1871-го називалася Гібувка (пол. Gibówka).[3]. Власником фільварку Снопків на початку XIX ст. був архітектор П'єр Дені Ґібо, звідси назва «Гібувка».

Будинки та споруди[ред. | ред. код]

  • № 59 (нині вул. Стуса, 38) жіноча Рільнича приватна школа Яніни Карлович (Janiny Karłowicz). Проект В. Дембінського й І. Багенського, 1911—1912 рр. Тепер Інститут біології тварин НААН.
  • № 61 (нині вул. Стуса, 25) за Польщі працювала Польська крайова фабрика кахлевих печей та електротехнічний заклад (фабрика Нойвонера).
  • № 87 (нині вул. Стуса, 57) за польських часів була цегельня Якова Райса (рік заложення 1889).
  • № 95 за польських часів розташовувався паровий млин Домашевського, якого нині немає.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 12 травня, 2010
  2. Вулиця Стуса
  3. Słownik Geograficzny KRÓLESTWA POLSKIEGO I INNYCH KRAJÓW SŁOWIAŃSKICH
  4. Енциклопедія Львова. — Т. 1 (За редакцією А. Козицького та І. Підкови) — Львів : «Літопис», 2007. — С. 515. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  5. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 431—432. — ISBN 966-603-115-9.
  6. Закон України Про Перелік памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації на сайті Верховної Ради України. Переглянуто 11 вересня, 2010

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Галицька брама 2001 № 11-12(83–84). Снопків-Софіївка, 32с.
  • Ілько Лемко. Львівська Газета № 153 (223). Снопків.