Кордіяк Юліан Євстахович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:18, 27 грудня 2020, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (− 6 категорій за допомогою HotCat)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліан Євстахович Кордіяк
Кордіяк Юліан Євстахович
Народився7 жовтня 1934(1934-10-07)
Львів, Польська Республіка
Помер30 вересня 2000(2000-09-30) (62 роки)
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьспортивний журналіст
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка»

Юліа́н Євста́хович Кордія́к (7 жовтня 1934, Львів — 30 вересня 2000, там само) — український науковець, кандидат геологічних наук, спортивний журналіст, член НСЖУ, футбольний функціонер.

Життєпис

Народився 7 жовтня 1937 р. у Львові. Закінчив львівську середню школу № 44 і пішов навчатися до Львівського політехнічного інституту на популярний тоді нафтовий факультет на спеціальність «геологія і розвідка нафтових і газових родовищ». По закінченню вишу отримав скерування до Туркменістану, де чотири роки працював на розробках нафтових та газових родовищ. Повернувшись до Львова 1960 р., працював за спеціальністю у львівському інституті геології та геохімії АН УРСР. 1982 р. здобув науковий ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук.

Захоплювався спортивною журналістикою. Спочатку як аматор, а згодом, набравшись досвіду, знань, став знаним репортером, одним з небагатьох в Україні, хто вів свої репортажі з різних міст Радянського Союзу українською мовою. Його статті з'являлися в республіканській газеті «Радянський спорт», журналі «Фізкультура і спорт», московський «Советский спорт» запропонував йому бути позаштатним кореспондентом по західних областях України.

Звичайно, найбільше матеріалів було на футбольну тематику — у Львові розгортала свої крила команда «Карпати», матчі якої Кордіяк коментував з львівських стадіонів. Зокрема, у травні 1976 р. він їздив з командою на історичну зустріч «Карпат» з «Міланом», що закінчилася унічию, звідки привіз італійські спортивні видання, що дивувалися з успішної гри маловідомого для них клубу зі Львова. За свою журналістську кар'єру працював спеціальним кореспондентом на багатьох чемпіонатах світу та Європи, а також на літніх олімпійських іграх 1972 р. у Мюнхені, літніх олімпійських іграх 1980 р. у Москві, зимових олімпійських іграх 1984 р. у Сараєво, олімпійських іграх 1996 р. в Атланті.

Друкував статті у спортивних виданнях Львова, України та СРСР[2]. 1980 р. вийшла його книга «Чемпіони живуть у Львові: нариси, статті»[3], а також він є співавтором багатьох футбольних довідників-календарів.

Читали його статті також й у США, де у дев'яності роки репортажі зі Львова друкувала україномовна газета «Свобода». Це почалося 1990 р. з турне львівських «левів» по містах найбільшого скупчення українців за океаном, де львівські футболісти провели п'ять матчів. Директора спортивно-культурного комплексу НВО «Електрон» Юліана Кордіяка[4] 1989 р., коли почалася хвиля відродження команди «Карпати», обрали першим президентом клубу[5]. Від 1995 р. виконавчий директор Львівського обласного відділу НОК України.

Похований на 45 полі Личаківського цвинтаря.


Примітки

Джерела

Посилання