Ернест Теодор Брайтер
| Ернест Теодор Брайтер | |
|---|---|
| Ernest Teodor Breiter | |
 | |
| Народився | 22 жовтня 1865 Давидів або Австрія[1] |
| Помер | 1935 Відень |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | журналіст, публіцист, поет, політик |
| Галузь | публіцистика[1], творче та професійне письмоd[1] і політика[1] |
| Знання мов | польська[1] |
| Посада | член Палати Цислейтаніїd |
Ернест Теодор Брайтер (пол. Ernest Teodor Breiter; 22 жовтня 1865, с. Давидів (нині Пустомитівський район) або Львів — листопад 1935, Відень[2]) — польський, український публіцист і політик у Галичині, діяч ЗУНР. Етнічний єврей[2]. Незалежний соціаліст, посол до австрійського парламенту (Райхсрату) від Львова у 1900–1904 роках.[3]
Життєпис
Народився 22 жовтня 1865 року. За одними даними, в с. Давидів,[3] Австрійська імперія, нині Пустомитівський район, Львівська область, Україна (за іншими у Львові[2]). Син Вацлава Брайтера — підприємця, бізнес якого був пов'язаний із залізничним транспортом.
Закінчив ґімназію у Львові. Мав філософсько-історичні студії в університетах Львова, Кракова, Відня та ін. В 1889 році у краківському «Пшеґльонджі Повшехнім» було надруковано його історичний нарис «Бартош із Віссембурґа», потім видав брошуру про Владислава Опольчика. Мав наміри працювати вчителем, але через певні труднощі зацікавився політикою. Видав кілька політичних брошур, заснував у 1895 році у Львові тижневик «Монітор», в якому виступав на захист покривджених, був цензором суспільної моралі, викривав зловживання владців, приватних осіб. Завдяки критиці впливу високопоставлених світських та духовних осіб отримав значну популярність серед частини львів'ян, львівських передміщан, став послом райхсрату. Мав гострі конфлікти з провідником польських соціялістів Іґнацієм Дашиньським.
Був вивезений у 1915 році російськими окупантами до Києва за проавстрійську позицію. Тут розвинув діяльність щодо долі полонених вояків армії Австро-Угорщини, також вихідців з Галичини.
1918 року — делегат Української Національної Ради й уряду ЗУНР (з яким перебував у Тернополі[2]). Єдиний польський політик, що став на платформу української державності.
Переслідуваний польською владою за свої переконання, змушений емігрувати з Польщі до Австрії (разом з іншими членами уряду ЗУНР — до Відня). Після ліквідації представництва ЗУНР
працював торгівцем у Відні. Помер в скрутному фінансовому становищі.[3]
Перебував у селі Ляцькому[4] Видавець львівського «Монітора» (1914–1918 роки[2]).
Примітки
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г д Ханас В. Брайтер Ернест-Теодор… — С. 74.
- ↑ а б в Lasocki Z. Breiter Ernest Teodor (1865–1935)… — S. 425.
- ↑ Пилипко М., Уніят В. Лядське // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418. — ISBN 966-528-199-2.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Посол Брайтер за самостійністтю Галичини // Свобода. — Нью Джерсі. № 104, 5 травня 1921 року. — С. 2.
- Свобода. — Нью Джерсі. № 287, 10 грудня 1935 року. — С. 1.
- Українсько-білоруський протест проти російсько-польського договору // Свобода. — Нью Джерсі, № 136, 11 листопада 1920 року. — С. 2.
- Ханас В. Брайтер Ернест-Теодор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 74. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Lasocki Z. Breiter Ernest Teodor (1865—1935) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 425—426. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | GND: 1068609990 · GKG: /g/120nqjn7 · ISNI: 0000000061705427 · MAK: 9810612437405606 · NKC: js2015853373 · NUKAT: n99708360 · VIAF: 88851424 |