Церква Святої Параскеви Сербської (Мілієве)
| Церква святої Параскеви Сербської | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°19′38″ пн. ш. 25°17′24″ сх. д. / 48.32722° пн. ш. 25.29000° сх. д.Координати: 48°19′38″ пн. ш. 25°17′24″ сх. д. / 48.32722° пн. ш. 25.29000° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Місто | с.Мілієве Вижницький район Чернівецька область | |||
| Конфесія | Православна церква України | |||
| Єпископство | Чернівецька єпархія | |||
| Тип будівлі | Церква | |||
| Стиль | дерев'яна архітектура | |||
| Початок будівництва | 1855 | |||
| Побудовано | 1860 | |||
|
Основні дати: | ||||
| Настоятель | протоієрей Микола Зозуля[1] | |||
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
  Церква святої Параскеви Сербської Церква святої Параскеви Сербської (Україна)  Церква святої Параскеви Сербської Церква святої Параскеви Сербської (Чернівецька область) | ||||
 | ||||
Церква святої Параскеви Сербської — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення, у селі Мілієве Вижницького району Буковини. Парафія належить до Чернівецької єпархії Православної церкви України. Престольне свято — 2 липня.
Розташування
Церква святої Параскеви Сербської розташована у центрі села Мілієве, біля стадіону.
Історія
Церкву почали зводити в 1855 році на місці старої, про яку згадують в другій половині XVIII ст. Роботи проводили спільним коштом місцевої громади і мілієвської багатої родини пана Флондора Алботи. Будівництво церкви завершилось у 1860 році.
Зовнішні стіни церкви первинно були покриті ґонтом, на який у 1988-1989 роках було набито бляху, а у 2010-х роках — пластикову вагонку.
У зв'язку з Революцією гідності та військовою агресією Росії у селі Мілієво на зборах 90% парафіян висловилось за перехід під юрисдикцію УПЦ (КП). Утім, прихильники московського патріархату поставили під сумнів чесність голосування, та вимагали проведення повторного. 7 вересня 2014 року відбулись ще одні збори, на які прийшли понад чотириста парафіян села. За перехід до УПЦ (КП) проголосувало 388 парафіян — 90% церковної громади, яка була присутня на зборах. Цього ж дня відбулось богослужіння, яке провели священники УПЦ (КП). Богослужіння завершилось молебнем «За Україну»[2][3].
Архітектура
Церква дерев'яна, тризрубна, триверха. Нава ширша за бабинець та вівтар. Поставлена на фундамент з каменю.
Після останнього ремонту церква та дзвіниця втратила свій первинний вид. Так під опасанням зовнішні стіни оббиті фальш-брусом, над опасанням четвериків та восьмериків — пластиковою вагонкою. У церкві встановлені пластикові вікна. Дахи і верхи церкви покриті новою бляхою.
З південно-східного боку від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця, яка також оббита пластиковою вагонкою та фальш-брусом[4].
Джерела
- Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. Вісник інститу Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 122
- Драган М. Українські деревляні церкви. Львів: 1937 р, т. 2, с. 38.
