Жуков Олег Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:03, 16 лютого 2021, створена Yukh68 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 46.172.93.207 (обговорення) до зробленого Леонід Панасюк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Жуков
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 травня 1977(1977-05-04)
Краматорськ
Смерть4 липня 2019(2019-07-04) (42 роки)
Золоте-4
Alma MaterДонбаська державна машинобудівна академія
Військова служба
Роки служби2018-2019
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Анато́лійович Жуќов (1977—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1977 року в місті Краматорськ (Донецька область). 2003 закінчив Донбаську державну машинобудівну академію — за спеціальністю «обробка металів тиском», інженер-технолог. Працював на Старокраматорському машинобудівному заводі — слюсарем, інженером-конструктором, маркетологом, по тому — начальником виробничо-диспетчерського відділку та старшим майстром виробничої дільниці верстатних робіт.

26 грудня 2018 року вступив на військову службу за контрактом; солдат, стрілець-помічник гранатометника 2-го відділення 1-го взводу 2-ї роти, 1-й механізований батальйон 54-ї бригади.

4 липня 2019-го загинув в передвечірню пору близько хутора Вільний (Золоте-4, що входить до складу міста Золоте), від кулі снайпера в голову під час ворожого обстрілу.

Похований у Краматорську, на кладовищі мікрорайону Жовтневий.

Без Олега лишилися мама і брат.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 93/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[2]

Примітки

Джерела