Нещадименко Іван Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:12, 19 лютого 2021, створена Goo3 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 67.164.46.93 (обговорення) до зробленого Submajstro)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іван Петрович Нещадименко
Народився3 вересня 1885(1885-09-03)
Сердегівка
Помер17 квітня 1967(1967-04-17) (81 рік)
Смоленськ
ПохованняСмоленськ
Країна Російська імперія,
СРСР СРСР
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materУніверситет Святого Володимира
Галузьпатофізіологія
ЗакладСмоленський медінститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
БатькоПетро Леонтійович Нещадим
МатиВарвара Федорівна

Іван Петрович Нещадименко (3 вересня 1885, Сердегівка — 17 квітня 1967) Смоленськ) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор.

Життєпис

Родина

Народився 3 вересня 1885 року в селі Сердегівці в сім'ї православного селянина. Похрещений у місцевій Різдво-Богородицькій церкві 9 вересня 1885 року[1]. Хрещеними батьками були селянин цього ж села Кузьма Павлович Ягодинський та Марія Федорівна, дружина солдата Стефана Корінюка.

Батько — Петро Леонтійович Нещадим.

Мати — Варвара Федорівна.

Брат — Марко (2 січня 1869, Сердегівка — 1 жовтня 1942, Київ) — український радянський мікробіолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1910 року), професор, член-кореспондент ВУАН по відділу мікробіології (з 1929 року).

Брат — Іван (нар.? — пом.30 січня 1880, Сердегівка), помер однорічним малятком.

Сестра — Анастасія (нар.4 січня 1881, Сердегівка — пом.1 січня 1882, Сердегівка).

Сестра — Євдокія (нар.1 березня 1883, Сердегівка — пом.13 січня 1886, Сердегівка).

Сестра — Харитина (нар.5 жовтня 1887, Сердегівка[2] — пом.25 квітня 1926, Київ) — українська радянська актриса.

Навчання

Навчався в Златопільській чоловічій гімназії та склав іспити зрілості(випуск 1906 року, атестат № 630)[3]. У 1912 році закінчив медичний факультет Університету святого Володимира.

Військова діяльність

Учасник Першої світової війни.

Трудова діяльність

Педагогічну діяльність розпочав в 1920 році на кафедрі патофізіології Київського медінституту, де пропрацював до 1930 року. У грудні 1932 року очолив кафедру патофізіології Смоленського медінституту. У 1938 році захистив докторську дисертацію. З початком Великої Вітчизняної війни був евакуйований в тил і аж до 1944 року керував кафедрою патофізіології Іжевського медінституту.

Після звільнення Смоленщини знову очолив кафедру в Смоленськом медінституті. З 1945 по 1949 рік працював за сумісництвом заступником директора інституту з наукової та навчальної роботи.

Наукова діяльність

Основною темою його досліджень було вивчення морфофункціональних властивостей крові при різних впливах, інфекційних захворюваннях, гельмінтозах, дії солей важких металів, проблеми довголіття.

Автор 59 наукових праць, серед них:

Зазначення

Посилання

Джерела

Див. також