Волошко Євген Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:28, 25 лютого 2021, створена Наталя Хвостова (обговорення | внесок) (Деталізовано дату смерті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євген Михайлович Волошко
Народився16 березня 1927(1927-03-16)
Луганськ
Помер2 лютого 2006(2006-02-02) (78 років)
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьлітературознавець, критик
Alma materВорошиловградський педагогічний інститут
Галузьлітературознавство
Вчене званнядоцент
Науковий ступінькандидат філологічних наук
ЧленствоНаціональна спілка письменників України

Євген Михайлович Воло́шко (нар. 16 березня 1927, Луганськ — пом. 2006) — український літературознавець і критик, кандидат філологічних наук з 1968 року, доцент; член Спілки письменників України з 1963 року.

Біографія

Народився 16 березня 1927 року в місті Луганську (тепер Україна). 1951 року закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут. Працював вчителем. Член КПРС з 1964 року. У 19671980 роках працював викладачем Донецького вищого військово-політичного училища; у 19801989 роках — завідувач кафедри української лiтератури Донецького університету.

З 2003 року жив у Києві. Помер у 2006 році.

Роботи

Досліжував історію літературного процесу в Донбасі, автор праць про російсько-українські літературні зв’язки, українських, румейських та єврейських письменників, творчість Михайла Шолохова. Автор книжок:

  • «Поезія революційної бурі» (1961);
  • «Літописці шахтарського краю» (1968);
  • «Слово і зброя (Війна. Письменники. Донбас)» (1975);
  • «Літературний Донбас» (1980);
  • «З вічних джерел» (1987).

Співавтор і укладач книжок:

  • «Донбас. Письменник і час» (1979);
  • «Художня незглибимість „Тихого Дону“» (1985).

Література