Анджей Майковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджей Майковський
Народився 8 вересня 1939(1939-09-08) (84 роки)
Варшава, Польська Республіка
Країна  Республіка Польща
Діяльність дипломат, державний діяч, спортивний чиновник
Alma mater Факультет географії та краєзнавства Варшавського університету і Дипломатична академія МЗС РФ
Знання мов польська
Заклад Фонд Олександра Кваснєвського "Amicus Europae"d, Польська асоціація легкої атлетикиd, Міністерство закордонних справ Польщі і Kurier Polskid
Членство Польська студентська організаціяd і Спілка соціалістичної молоді
Партія Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
орден Хреста землі Марії 2 класу Орден Трьох зірок 3 ступеня орден князя Ярослава Мудрого V ступеня Grand Officer of the Order of the White Double Cross Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Великий хрест ордена Великого князя Литовського Гядиминаса кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Литвою» Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Order of Merit for Distinguished Services

Анджей Майковський (пол. Andrzej Majkowski; нар. 8 вересня 1939, Варшава) — польський дипломат, державний діяч, перший віцеміністр канцелярії Президента Республіки Польща (1995—2005), президент Фонду Александра Кваснєвського «Amicus Europae» (з 2006).

Біографія

Закінчив географічний факультет Варшавського університету та Дипломатичну академію МЗС СРСР. У 1963—1972 роках був активістом та співробітником молодіжного руху Асоціації польських студентів та Асоціації соціалістичної молоді. Був секретарем, а потім заступником голови Асоціації соціалістичної молоді[1]. Належав до Польської об'єднаної робітничої партії. З 1969 по 1972 рік — голова Польської союзу легкої атлетики. З 1972 по 1992 рік був співробітником Міністерства закордонних справ, в тому числі першим секретарем посольства в Москві, радником посольства в Індії, заступником директора департаменту Азії МЗС, послом Польщі в Таїланді, Бірмі та Філіппінах (1984—1987), заступником директора департаменту Африки, Азії та Австралії МЗС.

У 1988—1992 роках був членом Президії Олімпійського комітету Польщі. У 1992—1995 роках був президентом правління видання «Kurier Polski». У 1995 році він очолював Наглядову раду S.L.S.A. Lucas, а в 1996—2005 роках обіймав посаду першого віце-міністра канцелярії Президента Республіки Польща, відповідального за міжнародні відносини[2].

У лютому 1989 року став головою Ради Польського легкоатлетичного фонду. У 1997 році він став головою правління Товариства «Польща-Республіка Корея», а в 1998 році головою правління Асоціації «Спортивні діти та молодь». У квітні 2006 року обійняв посаду голови Фонду Александра Кваснєвського «Amicus Europae», а в червні того ж року став головою Комітету з міжнародного співробітництва Польського олімпійського комітету.

Згідно з матеріалами, зібраними в архіві Інституту національної пам'яті, у 1974—1987 роках Анджей Майковський був таємним співробітником військової розвідки Польської народної республіки під псевдонімом «Lotnik»[3].

Нагороди

Примітки

  1. Mazur, Bogusław (1 квітня 2001). Marcowy minister. Wprost (пол.). Процитовано 23 листопада 2020.
  2. Напередодні візиту Кучми до Польщі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 листопада 2020.
  3. Inwentarz archiwalny. inwentarz.ipn.gov.pl. Процитовано 23 листопада 2020.
  4. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 21 grudnia 2005 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 23 листопада 2020.
  5. Le onorificenze della Repubblica Italiana. www.quirinale.it. Процитовано 23 листопада 2020.
  6. Apdovanotų asmenų duomenų bazė. Apdovanotų asmenų duomenų bazė | Lietuvos Respublikos Prezidentas (лит.). Процитовано 23 листопада 2020.
  7. Prezident SR - Štátne vyznamenania udelené v rokoch 1993-1998. web.archive.org. 7 травня 2012. Процитовано 23 листопада 2020.
  8. Lietuvos Respublikos Prezidentė. grybauskaite1.lrp.lt. Процитовано 23 листопада 2020.
  9. Vabariigi President. www.president.ee. Процитовано 23 листопада 2020.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1302/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 23 листопада 2020.
  11. Condecorados: Orden al Merito por Servicios Distinguidos (PDF). rree.gob.pe.
  12. Ar Triju Zvaigžņu ordeni apbalvotie, sākot no 2004. gada 1.oktobra. president.lv.